Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
думати, мали також якусь корисну розвагу, 14-го січня 1962 р. влаштова но для них забаву-ялинку. Вступ на забаву був вільний. Діти 'бавились, співали коляд у супроводі фортепія- ну, була фантова вигравка, продавано гарячі ковбаски, солодке і соду. А присутніх дітей? — Тільки 25! Таке то діється в нас. Підсумовуючи працю нашого Від ділу, почавши від жовтня, а кінчаючи 14. січня 1962 р. дитячою забавою- ялинкою, бачимо: що 'Відділ не пра цював так інтенсивно, як міг би пра цювати, а більшість влаштованих ім през не були такими вдалими, як мог ли б бути. Сам факт, що перші схо дини по вакаціях ми мали аж 8 . жовт ня свідчить, що праця йде повільні шим темпом, як попередніми роками. Причина? Мале зацікавлення суспіль ною працею серед загалу, брак часу, забагато людей стоїть осторонь — „ ...моя хата скраю..." Розбиваємось об питання: ...„нащо то кому зда лось..." ...„для кого..." об байдужість загалу. Стараємось якось це налад нати, зробити щось, що розбудило б сплячих і підняло на дусі діяльних. Щоб наша праця, як слушно завва жують деякі членки, не обмежувалась до вареників і голубців, а щоб при несло нам моральне вдоволення зроб- лення доброї роботи, яка мала б шир ше значення на полі національнім. Може ми щось видумаємо для нашо го відсвіження, може якусь пораду вичитаємо в нашім добрім журналі- дораднику, може 1962-ий рік наведе нам якісь нові, спасенні ідеї. Наразі словами О. Олеся просимо: „...О, дух України! Орел! Дух вільний, смілий і високий Злети, стурбуй цей мертвий спокій І влий життя з своїх джерел." Лідія Гарванко, прес. реф. ЛОС АНДЖЕЛЕС, КАЛІФ. Вшанування століття Т. Шевченка Дня 10. грудня 1961 у залі Укр. Кат. Церкви відбулися ширші схо дини Відділу СУА для вшанування століття -Поета. Центральною точкою сходин був монтаж на тему „Жінка у творах Т. Шевченка”. Дуже цікаво опрацьова ну доповідь доповідниця переплела гранням платівок ір музичними ком позиціями до слів Т. Шевченка. П-ні Тетяна Гірка - Левицька мистецьки продеклямувала „Думи мої” і „При чинна”. Звуками „Заповіту” програ ма закінчилась. Присутній на сходинах поет О. Ю- риняк продеклямував свій вірш „Па м’яті п’ятисот”. Пані Пальчук у про довженні поділилась своїми пере живаннями з побуту 1 0 -річного за слання на Сибірі. САН ФРАНЦІСКО, КАЛІФ. Десятиліття 62 Відділу СУА Мало й кому відомо, що на терені Сан Франціска, Каліф., вже від де сяти літ існує й активно діє Відділ СУА, бо наші Союзянки надзвичайно скромні і мало пишуть про себе. Сьогодні я хочу зломити ту традицію, бо й нагода до цього є велика і є чим похвалитись. Ніхто не припу скав, що товариство, яке оснували тому десять літ у міськім парку кілька активних жінок, не тільки що вдержиться, але й розвинеться в жи ве активне тіло і втягне в себе все свідоме наше жіноцтво, порозкидане далеко поза межі міста. Це й є при таманне нашому поселенню, що оди ниці живуть у Сан Франціско, а пе реважна більшість замешкує містеч ка, порозквдувані в промірі 50 миль від Сан Франціска і втішається жит тям маломїстечкового громадянина. Хто зна, може й це є добре, бо на ші Союзянки, зустрічаючись раз на місяць, менше сваряться, тепліше гор нуться до громадського діла, більше жертвують, а це все приносить ко ристь не тільки для організації, але й для української справи. Вже від двох літ Відділ очолює п-ні Варвара Кацуляк і за її головування Відділ проявив многогранну діяльність і жи ву співпрацю з Філією УКК. Завершенням цілорічної праці йо го було відсвяткування десятилітньо го ювілею окремою імпрезою ,яка відбулася 10 грудня, 1961 р .,у цер ковній залі української католицької церкви. Імпрезу попередила врочи ста Служба Божа, в наміренні всіх Союзянок, а відтак панахида за всіх померших, відправлені місцевим па- рохом о. А. Микитою. До спільного ювілейного обіду засіли майже всі членки з родинами та представника ми місцевих організацій. По обіді го лова, п-ні В. Кацуляк прочитала ду же цікавий реферат, що обіймав сво їм змістом десятилітню працю на шого Відділу. Вона була дуже різно- родна і своїм характером відповіда ла потребам часу. Прим., коли ще була болюча справа залишенців, У- права вислала 45 харчових і одяго- вих посилок в Европу, а коли був заклик на допомогу нашим дітям, або хворим, Управа вплачувала на Фонд „Мати й Дитина”, або на Фонд „Бабусі”. Понад тридцять виголоше них рефератів з різних ділянок дба ли про духові потреби членок, а кожнорічні національні імпрези, при свячені українським героїням, вихо вували все наше жіноцтво. Різдвяна програма колядок, яку управа вла штувала з іншими організаціями, представила нас американцям й по інформувала їх, хто ми такі. Наша участй*Іу міжнародньому виступі, вла штованому Міжнародним Інститутом в Овкленд-і була гордістю не ли ше наших членок, але й усієї укра їнської громади тут. Наш кіоск із ви шивками і різьбами та українським печивом, був одною із найбільших атракцій імпрези. Понад двісті ти сяч учасників відвідало його, а ба гато з них інформувались про Ук раїну й українське народне мисте цтво. Серед відвідувачів нашого кі оску ми стрінули дуже багато „тоже українців”, які вже стратили рідну мову і говорили до нас по-російськи. Без нас не обійшлися ані одні міся чні сходини Філії УКК і кожна пе рекуска була ділом наших рук. Наша представниця брала участь у засідан нях тієї Філії і тим самим впливала на хід загально-громадських справ. Це так згрубша схоплені думки ре ферату п-ні В. Кацуляк. 'Подібного змісту, однак у коротшій формі ці думки передала англійською мовою п-ні Я. Оренчук. Деклямаціями ді тей і „многолітствієм” закінчено ту святочну імпрезу. Бичувалось, що жінки не жалува ли ані часу, ані гроша, щоб допо могти нашим рідним і рідній справі. Початки були найгірші, бо ані сво го кутка не було, ані не було чим платити за нього. Сьогодні ми ко ристуємось церковною залею укра їнської католицької церкви, тому й сходини робимо частіше. Нас є неба гато, однак організаційно ми сильні. Такі пані як Петренко, ІПишка, Чато, Кісь, Шраєр і згадана голова, це невгнуті, тверді „філяри”, на яких наша організація стоїть міцно і гар но процвітає. Вступаємо в друге де сятиліття з кріпкою постановою го- сподарити в своїй власній домівці. Я. Оренчук НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ 1962 31
Page load link
Go to Top