Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ся, як працюють дорослі й нама гаються наслідувати їх. Спостерігаючи працю дорослих, і в час своєї роботи, діти відчува ють, що всяка праця потребує зу силь, пильносте й уміння, поміча ють, що добре виконана робота приносить задоволення ©сім, хто нею 'Користується. Це викликає в них бажання спробувати своїх сил —- працювати самостійно. Цю самостійність треба всебіч но розвивати й закріплювати, даю чи дітям доручення виконувати без допомоги ту чи іншу роботу, все складнішу й складнішу. В першу чергу треба, привчати дитину робити для себе все, що їй дозволяють її сили: найперше самостійно їсти, потім без допо моги мити руки, одягатися, брати свої речі й класти їх на місце. Да лі — вона вже може витирати по- рохи в своїй кімнаті, а там і „до помагати" мамі застелювати своє (дитини) ліжко; нехай вона спо чатку візьметься за один край по кривала й покладе його разом із мамою на ліжко, а через деякий час вона з охотою зробить це са мостійно. Багато робіт по самооб слуговуванню й загальних по дому дитина може виконувати ще до школи. Велике задоволення й користь приносить дітям праця в городі, квітнику, садку. Вже дітям 4—5 років треба дати окремі грядочки: під їхній повний догляд. Нехай вони під вашим ке рівництвом у скопану вами землю посадять цибульку, посіють редь- ківцю — це рослини скороспілі. З якою охотою вони будуть полива ти й полоти їх, а скільки буде ра- дости, коли можна буде вже зірва ти „з моєї грядки" перші пучечки цієї городини! Нехай вони посіють і квіточки й доглядають їх. Молодші школярі вже можуть посадити кілька кущів помідорів, посіяти огірочки, виплекати розса ду вибагливіших квітів і висадити її та пильнувати. Ще старші мо жуть завести собі шкілку овочевих дерев. Всі ці діти будуть помічати змі ни при рості й визріванні рослин — пізнавати життя їх, любувати ся красою їх, радіти наслідками праці своєї й набувати досвіду. А одночасно вони поступово зверта тимуть увагу на досконалу зако номірність у природі й відчувати муть велич і всемогутність Твор ця її. Разом із тим у шкільному (на віть молодшому) віці діти можуть уже по-справжньому допомагати батькам, знаючи свої обов’язки, особливо коли й мати працює. Зовсім неприпустиме явище, ко ли мама після своєї праці на ви робництві й складнішої по дому, йде ще наводити порядки їв кімнаті дітей-підлітків, чи пришиває їм гу дзики до плаща, бо „діти не мають часу!". А вже просто обурливо, коли мама замітає чи миє підлогу в кухні, а майже дорослі доні тут же переступають спокійненько со бі з немитого місця на чисте... Трапляється, що майже доро слий син кричить на матір, що не розпрасувала йому штанів, як він піде до школи? Чи ж не може він того зробити сам? Звичайно, не можна занадто пе реобтяжувати дітей працею, але треба розподіляти її так, щоб вона не 'була тягарем і для батьків, що мають дітей-підлітків чи й стар ших. Безумовно, шкільні завдання му сять бути найголовнішою працею дітей, але не можна допускати, щоб вони, прикриваючись цією ро ботою, ігнорували роботу домаш ню, ставилися до неї з погордою, не відчували потреби допомагати батькам. Треба з дитинства вихо вувати уважливість до потреб ро- рини, привчати виконувати й най- неприємніші роботи, коли то не обхідно. Коли дитина все таки не виявляє самостійно такого бажання, треба викликати в неї зацікавлення пра цею, треба заохочувати її прохан ням зробити те чи інше. Якщо ж ви не певні, що ваше прохання допоможе, тоді спокійно, упевнено доручіть ту чи іншу ро боту. Це треба послідовно засто совувати з самого дитинства, тоді не буде труднощів — дитина сама, за своїм почином буде виконувати необхідне. Не можна допускати бездіяль но сти дітей у час вакацій. Треба дати їм можливість прогульок, розваг, купання, але вони мусять і почитати, попрацювати в городі й у хаті, а старші — вишивати, шити, малювати і т. д. Треба завжди стежити за якістю роботи, коли дитина не зуміла чо гось зробити, слід пояснити їй, як то має бути зроблене, не дорікати їй, не ганьбити, а спокійно запро понувати переробити. При багато, разовім виконуванні роботи дити на й сама буде вдосконалювати її та набувати досвіду — трудових навичок. З ними їй не страшно буде ви ходити в життя. Люди, що з ди тинства привикли працювати, на вчилися робити все необхідне, не розгублюються ні за яких обста вин, вони завжди дадуть раду собі й своїй родині. Тяжче буде забез печити себе хитрунам, що з ди тинства привикли уникати роботи, виконувати її будьяк, перекладати на інших. Такі люди все шукати муть найлегшої праці, намагати муться побільше переключити її на своїх співробітників, не завага ються перед ошуканством і мо жуть скотитися до злочинносте. Є й такі, що не вміють нічого зро бити самі, завжди потребують до помоги, не можуть залагодити най простіших справ — це ті, кого в дитинстві й юнацтві батьки жалі ли: „воно ще напрацюється...", обслуговували, надто пестили. Тільки праця й то творча праця, коли людина любить її, розуміє користь її, постійно удосконалює її — забезпечує людині повноцін не, радісне життя. Така людина буде завжди вдяч на своїм батькам, що прищепили їй уміння й любов до праці, що споконвіку була основною рисою національного характеру нашого народу. Віра Драч ГОСТІ В ЦЕНТРАЛІ З кінцем лютого відвідала нас мо лода гостя. У поворотній дорозі до Бразилії вступила до Централі дочка письменниці Ольги Мак Вікторія. Бу дучи вчителькою англійської мови в Курітібі, молода Віта дісталась завдя ки своїм здібностям на обмінний курс вчителів, що його спонзорує амери канське міністерство освіти. По закін ченні курсу провела „вікенд“ у Фила делфії, розказуючи про свої вражен ня з курсу й подорожі. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1961 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
