Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XYin. БЕРЕЗЕНЬ, 1961 ЧИСЛО З Ольга Лубська Воскресіння Воскрес Божий Син з могили Здолавши камінні брили І смерть, як ворона крила. Лягли на дороги хресні Воскресної ночі шати. Ісусе, коли ж воскресне Країна моя розп’ята? Тоді в душу знову синє Проміння лямладки бризне, Що сяйвом Божого Сина Десь в хаті убогій висне. Ніч п’є Воскресіння келих, Б’є серце, мов дзвін на сполох, — Я знаю, у рідні села Вернуся, вернуся скоро. Із збірки „Колосся шелестить" На Великдень, на соломі... Ц і слова й картину сполучену з ними, чули ми недавно на шкільному концерті. У вухах бри нить ще несм і ливе слово сирітки, що бажала й собі почванитися чимсь у дитячому гурт і . Як це ясно й прикметно для нашого Поета! Світлий день Великодня в’яжеться в нього з по статтю дівчинки, що позбавлена найбільшого жит тєвого дару — материнської ласки. Він любив і розумів їх, отих сиріт, що їх нема кому засту пити „опріче праведного Бога". Молився за них, бо сам він „сирота в ряднині" блукав колись сте пами України і шукав своєї долі. І вдячний був за кожен промінь добра, що падав на юну душу. Промінь добра! Ось чого шукаємо в день цього Великого Свята. Шевченко знайшов його в дитяч і й радості, у скромному слові сирітки. А й ми шукаємо його в дійсності, що кругом нас. Ота помічна рука, що простягається для нашої ді твори за океаном, оте ласкаве слово, що ним під тримуємо земляка на шпитальн і й постелі — це проміння нашої душі, що зогрівають своїм те плом. Це вічні порухи жіночого серця, що „раз добром налите, ввік не прохолоне". Але Великий День вимагає більше від нас. Не тільки помочі вбогому, милосердя для страж- дущого. Він чекає цього проміння й для людини, що поруч нас. Для цієї української людини, що верстає разом із нами шлях еміграції, дарма, чи розпочала вона його десятки літ тому, чи щойно недавно. Вона теж потребує тепла і зрозуміння. В її викоріненні з рідної землі лежить уже певна напруга. І тому так потрібний тут кожен промінь ласки і добра. Пам’ятаймо про те в Великий День, коли во скрес наш Спаситель. Даймо Йому ушляхетнити наші думки, скріпити нашу волю. А найважніше — налити нашу душу отим „добром", що його зга дав Поет. Світла його перемога є ділом нас усіх. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1961 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
