Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв'ю Відвідини в учених Д-р Наталя Василенко-Полонська Prof. Natalia Vasylenko-Polonska, the Ukrainian historian, at her desk in Dornstadt, Germany. Моє знайомство з проф. Наталею Василенко - Полонською вийшло так трохи незвичайним способом. Хоч досі ми не були знайомі, ви слав я до неї листа, чи не схотіла б вона написати статт і у наших спра вах до одного з англомовних жур налів. Я навіть «є знав її 'адреси і тому вислав листа до Українсько го Вільного Університету в Мюн хені з проханням переслати його адресатові. Переслали і я дістав дуже мило го листа та згоду написати стат тю. Навіть орієнтовно пані профе сор подала кілька тем, що їх мо гла б опрацювати. Ми погодились на одну з них і стаття появиться в цьому році книжечкою в англій ській мові у видавництві СУБ у Лондоні. Це буде цінний вклад в українську науку й буде новим засобом інформацій про нас. Вона представлятиме спеціяльний інте рес для тієї молодої української Генерації, яка вже родилась і ви росла на еміграції. Від ч'асу тієї статті ми з пані Ва- силенко-Полонською були в по стійному листуванні а коли мину лого літа я відвідував Европу, то, очевидно, не міг поминути нагоди зложити їй візиту. Одного дня поїхав я з Мюнхену поїздом до Ульму над Дунаєм, з Ульму автобусом до Дорнштадту, а звідсіля ще трошки пішком і вже я втішався милою гостиною у „до мі" строф. Василенко-Полонської і її чоловіка, сьогодні вже покійно го строф. Моргуна. Пиши в „домі“, бо той дім — це одна кімната, роз ділена на спальню, науковий ка бінет і вітальню, а десь у ній ще й кухня міститься. Слово „роз д і лена" треба теж розуміти трохи так, як ультрамодерні те'атральні декорації, де одвірки дверей пока зують, що то має бути окрема кім ната. Хоч особа п-ні Василенко-По лонської (під цим науковим прі звищем її знає цілий науковий світ) нашому 'громадянству добре відома зі своєї наукової діяльно сти, проте не від речі буде подати тут кілька дат з її життя. Наша вчена — уроженка Хар кова. Гімназію й Вищі Жіночі Кур си та університет закінчила в Ки єві і там почала свою наукову пра цю. В 1916 р. була йменоівана при ват-доцентом Київського універ ситету св. Володимира, а в 1940 р. захистила дисертацію в Академії Наук GCCP у Москві й одержала вчений титул доктора історичних наук. З того ж року працює про фесором Київського університету, з 1944 вона 'Професором Україн ського Вільного Університету їв Празі, а з 1949 р. професором то го ж університету в Мюнхені. Є членом УВАН, НТШ та Міжнар. Академії Наук у Парижі. Точні ший перебіг її життєпису був по міщений у цьому журналі з наго ди її 70-ліття у 1954 р. Як із цих даних виходить, п-ні Василенко-Полонська була однією з перших жінок, що здобули собі становище в науковому світі. Хоч їй уже пішло під вечір життя, то як учена вона ні трохи не звільни ла темпів своєї роботи. Не зважа ючи на несприятливі для вченого обставини, не зважаючи на часте занедужуваїння її чоловіка та її самої, а тепер важкий удар долі, що постиг її зі смертю його, про фесор Василенко-Полонська вияв ляє подивугідну витривалість і працьовитість, а висліди цього ма ємо змогу оібсервувати чи то у формі книжкових видань, чи стат- тей, розсіяних в органах нашої преси. Багато її писань мають не- оцінену вартість, як першо-дже- рельний матеріял, бо описує вона і свідчить про події, в яких сама, брала активну участь, а інших свідків тих подій мабуть уже не має в живих. Її двотомова історія Української Академії Наук, опу блікована українською мовою, є однією з фундаментальних публі кацій на доказ того, як совєтський режим нищив українську науку. Із тих двох томів наша вчена зро била однотомник для опублікуван ня в одній із чужих мов. Книга жде видавця. Окрім того проф. Василенко- Полонська закінчила один том сво їх спогадів, доведений до 1918 р. Не важко відгадати, як ті спогади було б інтересно читати, коли зва жити скільки то видатних україн ських людей тих часів доводилось авторці зустріти і скільки важли вих подій 'бути свідком. А її закін чена велика праця про „Історичн і підвалини УАПЦ“ теж жде ви давця. Але п-ні Василенко-Полонська працює невтомно дальше. Пише тепер Історію України. Коли взяти до уваги, що майже всі попередні видання вже вичерпані і є потреба в історії України, написаній згід но з вимогами сучасної науки та останніми дослідами, то хіба не треба підкреслювати важливосте того факту, що наша вчена її пи ше. Треба тільки побажати авторці витривалосте і сил для доведення цього важного й корисного діла до кінця. Тільки ж — я каже п-ні Василенко-Полонська — писання йде поволі, бо її життєві обстави ни дуже непригожі для такої ро боти. Кінчаючи короткі відвідини в тих надзвичайно милих, культур них і працьовитих людей, залишаю їх із жалем, бо хотілось би поси діти в них довше, поговорити, до- НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1961 9
Page load link
Go to Top