Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Погас один талант (Пам’яті Юлії Миколайської) Багата в таланти українська земля . . . Її природа вложила людям в душу тягу до прекрасно го, та непривітне політичне під соння не дає цьому виростати. А й те, що осягнуто, часто пропа дає -— не завважене й призабуте. Отакі думки постають, коли призадуматись над долею Юлії Миколайської. У червні ц. р. вона відійшла у вічність, оплакана рід нею, друзями й 20 Відділом СУА, якого членкою вона була. Церква св. Покрови у Филаделфії, в якій лежала її домовина, була прикра шена іконами її кисти. А проте мало хто з присутніх знав про її мистецький шлях і осяги. Юлія Миколайська народилась на Полтавщині в родині Корній чуків. Гімназію закінчила в містеч ку Златопіль, Чигиринського по віту. Вже в малої дівчинки завва жився хист до рисунку. Любила вона також музику й мала добрий голос. Тому, коли переїхала до Києва на Вищі Жіночі Курси, з ра дістю скористала з нагод, які да вала столиця: вчилась у маляр ській студії проф. Галимського і співала у хорі проф. Кошиця. Революція 1917 увійшла бур хливим акордом у її життя. Пере живши наше Відродження молода Юлія не хотіла залишатись під большевицькою окупацією й по далась у мандрівку. Через Крим і Туреччину вона знайшлась у 1922 р. у Парижі. Її замилування до співу привело її знов до україн ського хору. Із ним Юлія їздила кілька років по містах Франції, збираючи заслужене признання для української пісні. Окрім того вона дальше вчилась малювати. Мабуть тут, у Парижі вона впер ше спробувала своїх сил у при- відатись багато нових і цікавих речей. Але залишаю їх також із жалем до українського зорганізо ваного громадянства, що не зуміло створити ЯКИХОСЬ 'МОЖЛИВИХ умо- вин життя і праці для однієї з най- видатніших «аших учених,, що їх гурт постійно й у приспішеному темпі зменшується. Теодор Данилів кладному мистецтві. Показалось, що в неї був до того особливий хист і з-під її рук виходили зграб ні ляльки й інші речі. Вона на вчилась також шити жіноче вбран ня й нераз компонувала елегантні моделі. У Парижі зазнала вона також особистого щастя, одружившись із Миколою Шульгином. Та не довго втішалась вона подружнім життям, бо по трьох роках її дру жина помер, залишивши її приби тою й вичерпаною. На Волині, в родині старшої сестри і матері покійного чоловіка, Юлія прий шла до себе. Знов потягнуло її до улюбленого мистецтва й вона стала малювати. Знов залунав її голос на співанках і концертах, як і давніше. У 1934 р. Юлія вийшла заміж за Олександра Миколайського, ко оператора. Цим разом доля наді лила її радощами материнства, коли в них знайшлася донечка Ок сана. І хоч дальші роки повні були привожних переживань у зв’язку з війною й еміграцією, проте Юлія Миколайська глибоко розуміла своє покликання матері. Вихован ню малої істоти вона себе присвя тила всеціло. Проте й не занед бувала прикладного мистецтва: в Австрії вона засвоїла собі моделю вання головок ляльок, а в Америці стала виробляти кераміку. Зчасом її знов потягнуло до малярства. Хоч зарібкова праця вимагала багато сил, проте у Ми стецькій Студії у Филаделфії вона відновила призабуте і вперше ви ставила свої твори. Брала участь у І. Образотворчій Виставці Мисткинь за ініціятивою Центра лі СУА (1955) а потім у Образо творчих Виставках Мисткинь 64 Відділу СУА в Ню Йорку. її тво ри з того часу виявляли тонке ро зуміння природи і нераз знай шли признання мистецької кри тики. В останньому часі Юлія Мико лайська пробувала своїх сил в іко нах. Окрім згаданих у церкві св. Покрови вона дала ряд мадон, на мальованих і випалених кераміч ним способом, що прикрашують неодне українське помешкання у Филаделфії. Тяжка недуга звалила її з ніг і не дала продовжувати цього. Терпеливо зносила вона всі тер піння й невигоди. Кілька днів пе ред смертю дано їй пережити ра дість: дочка її Оксана закінчила каледж. Цю радісну вістку, як о- станній подарунок долі, вона ще при повній свідомості взяла з со бою у могилу. Взяла вона з собою також ба гато невиконаних задумів та не здійснених творів. Багата в талан ти українська земля та не дано її дітям нагоди розгорнути їх. Л. Б. ВИХОВНИЙ СЕМІНАР Дня 5. березня 1961 відкрито захо дами Окружної Ради СУА у Фила делфії другий Виховний Семінар. Те мою першої лекції був „Авторитет батьків", а доповідницею проф. Марія Стратієнко. Дня 19. березня .відбулась друга лекція; д-р Іван Головінський промовляв на тему „Полове дозріван ня, а дня 26. березня третя лекція на тему „Молодеча злочинність**. Допо відачем був д-р Зенон Пль. Програму Семінару підготувала Ви ховна Комісія СФУЖО у Филаделфії під головуванням п-ні Марії .Стратієн ко. Дня 26. лютого 1961 розпочався за ходами 49 Відділу СУА у Бофало Ви ховний Семінар СУА. Теми до допо відей Відділ зачерпнув із програми першого Вих. Семінара „Виховний ідеал української матері“ (п-ні Марія (Докінчення на ст. 11) 10 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1961 Юлія Миколайська The late Ukrainian painter Juli Mykolayska, member of UNWLA Branch 20 in Philadelphia, Pa. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top