Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ся, як працюють дорослі й нама гаються наслідувати їх. Спостерігаючи працю дорослих, і в час своєї роботи, діти відчува ють, що всяка праця потребує зу силь, пильносте й уміння, поміча ють, що добре виконана робота приносить задоволення ©сім, хто нею 'Користується. Це викликає в них бажання спробувати своїх сил —- працювати самостійно. Цю самостійність треба всебіч но розвивати й закріплювати, даю чи дітям доручення виконувати без допомоги ту чи іншу роботу, все складнішу й складнішу. В першу чергу треба, привчати дитину робити для себе все, що їй дозволяють її сили: найперше самостійно їсти, потім без допо моги мити руки, одягатися, брати свої речі й класти їх на місце. Да лі — вона вже може витирати по- рохи в своїй кімнаті, а там і „до помагати" мамі застелювати своє (дитини) ліжко; нехай вона спо чатку візьметься за один край по кривала й покладе його разом із мамою на ліжко, а через деякий час вона з охотою зробить це са мостійно. Багато робіт по самооб слуговуванню й загальних по дому дитина може виконувати ще до школи. Велике задоволення й користь приносить дітям праця в городі, квітнику, садку. Вже дітям 4—5 років треба дати окремі грядочки: під їхній повний догляд. Нехай вони під вашим ке рівництвом у скопану вами землю посадять цибульку, посіють редь- ківцю — це рослини скороспілі. З якою охотою вони будуть полива ти й полоти їх, а скільки буде ра- дости, коли можна буде вже зірва ти „з моєї грядки" перші пучечки цієї городини! Нехай вони посіють і квіточки й доглядають їх. Молодші школярі вже можуть посадити кілька кущів помідорів, посіяти огірочки, виплекати розса ду вибагливіших квітів і висадити її та пильнувати. Ще старші мо жуть завести собі шкілку овочевих дерев. Всі ці діти будуть помічати змі ни при рості й визріванні рослин — пізнавати життя їх, любувати ся красою їх, радіти наслідками праці своєї й набувати досвіду. А одночасно вони поступово зверта тимуть увагу на досконалу зако номірність у природі й відчувати муть велич і всемогутність Твор ця її. Разом із тим у шкільному (на віть молодшому) віці діти можуть уже по-справжньому допомагати батькам, знаючи свої обов’язки, особливо коли й мати працює. Зовсім неприпустиме явище, ко ли мама після своєї праці на ви робництві й складнішої по дому, йде ще наводити порядки їв кімнаті дітей-підлітків, чи пришиває їм гу дзики до плаща, бо „діти не мають часу!". А вже просто обурливо, коли мама замітає чи миє підлогу в кухні, а майже дорослі доні тут же переступають спокійненько со бі з немитого місця на чисте... Трапляється, що майже доро слий син кричить на матір, що не розпрасувала йому штанів, як він піде до школи? Чи ж не може він того зробити сам? Звичайно, не можна занадто пе реобтяжувати дітей працею, але треба розподіляти її так, щоб вона не 'була тягарем і для батьків, що мають дітей-підлітків чи й стар ших. Безумовно, шкільні завдання му сять бути найголовнішою працею дітей, але не можна допускати, щоб вони, прикриваючись цією ро ботою, ігнорували роботу домаш ню, ставилися до неї з погордою, не відчували потреби допомагати батькам. Треба з дитинства вихо вувати уважливість до потреб ро- рини, привчати виконувати й най- неприємніші роботи, коли то не обхідно. Коли дитина все таки не виявляє самостійно такого бажання, треба викликати в неї зацікавлення пра цею, треба заохочувати її прохан ням зробити те чи інше. Якщо ж ви не певні, що ваше прохання допоможе, тоді спокійно, упевнено доручіть ту чи іншу ро боту. Це треба послідовно засто совувати з самого дитинства, тоді не буде труднощів — дитина сама, за своїм почином буде виконувати необхідне. Не можна допускати бездіяль но сти дітей у час вакацій. Треба дати їм можливість прогульок, розваг, купання, але вони мусять і почитати, попрацювати в городі й у хаті, а старші — вишивати, шити, малювати і т. д. Треба завжди стежити за якістю роботи, коли дитина не зуміла чо гось зробити, слід пояснити їй, як то має бути зроблене, не дорікати їй, не ганьбити, а спокійно запро понувати переробити. При багато, разовім виконуванні роботи дити на й сама буде вдосконалювати її та набувати досвіду — трудових навичок. З ними їй не страшно буде ви ходити в життя. Люди, що з ди тинства привикли працювати, на вчилися робити все необхідне, не розгублюються ні за яких обста вин, вони завжди дадуть раду собі й своїй родині. Тяжче буде забез печити себе хитрунам, що з ди тинства привикли уникати роботи, виконувати її будьяк, перекладати на інших. Такі люди все шукати муть найлегшої праці, намагати муться побільше переключити її на своїх співробітників, не завага ються перед ошуканством і мо жуть скотитися до злочинносте. Є й такі, що не вміють нічого зро бити самі, завжди потребують до помоги, не можуть залагодити най простіших справ — це ті, кого в дитинстві й юнацтві батьки жалі ли: „воно ще напрацюється...", обслуговували, надто пестили. Тільки праця й то творча праця, коли людина любить її, розуміє користь її, постійно удосконалює її — забезпечує людині повноцін не, радісне життя. Така людина буде завжди вдяч на своїм батькам, що прищепили їй уміння й любов до праці, що споконвіку була основною рисою національного характеру нашого народу. Віра Драч ГОСТІ В ЦЕНТРАЛІ З кінцем лютого відвідала нас мо лода гостя. У поворотній дорозі до Бразилії вступила до Централі дочка письменниці Ольги Мак Вікторія. Бу дучи вчителькою англійської мови в Курітібі, молода Віта дісталась завдя ки своїм здібностям на обмінний курс вчителів, що його спонзорує амери канське міністерство освіти. По закін ченні курсу провела „вікенд“ у Фила делфії, розказуючи про свої вражен ня з курсу й подорожі. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1961 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
