Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Матері-українці В статті „Молодій матері" („Н. Ж .“ ч. ч. 10. і 11. за 1955 р.) подано кілька порад до виховання наших малят. Я ж хочу висловити кілька думок про ви ховання національної свідомости в ді тей шкільного віку. Найважливішим чинником у цій га лузі є рідна мова дитини — у нас українська. Отже, плекаймо цю мову в кожній нашій родині! Як наші діти, так і ми, мусимо зна ти мову тієї країни, де живемо. Діти наші чують і вивчають її в школі, розмовляють нею в позашкільні го дини з своїм товариством місцевого походження. Але в себе дома і з діть ми українських родин вони повинні говорити тільки своєю мовою — така мусить бути категорична вимога бать ків. Тільки своєю і то чистою мовою мають розмовляти з дітьми й при ді тях батьки й дорослі українці. Подбаймо, щоб у нашому домі, осо бливо в кімнатах дітей, були образки з українською тематикою, вишивки» накриття на ліжка з тканини, що хоч нагадують українські рядна, плахти, верети; придбаймо дещо з кераміки. Могутнім чинником національного виховання дітей є наші українські звичаї й обряди, особливо повязані з нашими святами. Активна участь ді тей у цих обрядах дома й у церкві піднесе їх національно й скріпить ре лігійно. Кожна родина належно обходить святкування Різдва — Святу Вечерю, колядки і т. д. Але діти відчують всю велич і красу цих обрядів лиш тоді, коли й вони безпосередньо будуть допомагати мамі готувати відповідні страви (в міру сил — за віком), роз ставляти їх на столі, слухаючи при тому розповідь мами, чому саме так треба в цей день робити; як відбува лось це на Україні, особливо розпо вісти про те, чого не можна викори стати в теперішніх наших умовах (го дівля в цей вечір домашніх тварин і інше). Треба заздалегідь навчити ді тей колядувати (хоч дві-три колядки), щоб вони колядували за Святою Ве черею разом з дорослими й пішли ко лядувати по українських родинах. Не хай діти й вечерю понесуть своякам і близьким родичам. На Великдень — нехай діти самі по фарбують яєчка, а старші виготовлять писанки, мама спече кожному з дітей пасочку й, обовязково, кожне з дітей знесе їх з яєчками, писанками у вла сноручно прикрашеному кошичку свя тити. А день Спаса чи Преображення Го споднього! В своїх „Гутірках з матірю44 п-ні Петрів розповідає, які виховні можли вості дає обряд свячення овочів у цей день: „Членки жіночої організації приго товили при помочі старших дітей пре красні кошички з овочами, прибрані квітами й жовто-синіми ленточками. В церкві прибрали тетрапод (аналой) квітами, поміж які були настромлені на патички яблука, грушки і сливки. Свічники прибрано китицями вино граду, а діти зі своїми кошичками уставилися півколесом перед тетрапо- дом... Священик після молитов пере ходив поміж дітей і посвятив їх овочі...44 На Маковія чи на Успіння святимо зілля й квіти, на Водохреща — воду, на Стрітення — свічки. На Воздвижен- ня діти можуть співати „Хресту Тво єму, ми вклоняємось, Владико44 й т. д. Треба тільки все це організувати й естетично оформити — про це й ма ють подбати мами й сестрицтва та школи українознавства при церквах. Велике, незабутнє на все життя вра ження справляють на наших дітей і національні свята, як їх відповідно ор ганізувати. Невичерпна криниця національного виховання — твори й саме життя Т. Шевченка! В кожній українській хаті є портрет цього Великого Мужа Укра їни. В день його народження чи смер ти треба змінити (в присутності дітей) рушник на портреті чи повісити, як до цього часу не було. Коли діти мають окрему кімнату чи хоч свій куточок зі столиком, за яким вони працюють, треба в ці дні купити і для них хоч невеличкий портрет Шевченка. Нехай вони самі намалюють рямку й руш ничок на папері, чи прикрасять квіта ми. Дівчинка в 9—10 років уже може й вишити рушничок — нехай це буде її перша робота. ї самому маленькому школяреві можна коротенько, в приступній для нього формі, розказати про Шевченка, старшим — складніше. Вони ж мають уже вивчити й коротенькі його вір шики чи уривки, а також віршики, присвячені йому. А далі слід подібно відзначати па мять І. Франка, JI. Українки та інших видатних письменників та культурних і політичних діячів, особливо в звяз- ку з датами їх народження, смерти чи ювілеями. Треба навчити дітей читати по-укра- їнському раніш, ніж вони підуть до загальної школи. Слід заохотити ді тей неодмінно читати щодня україн ською мовою хоч 15-20 хвилин, стар ші 1 %— 1 годину, читати голосно для тата й мами (маленькі), чи розпові сти прочитане (старші). Щ е до того часу, поки дитина піде до школи, вона вже має знати хоч кілька українських віршиків, пісеньок, систематично слухати казочок, опові даннячка, що їх мають читати й роз повідати батьки, бабуся чи старші брати й сестри. Де є радіопересилання для дітей, вони повинні їх слухати. Тут повстане питання: „Щ о саме читати?44 Нехай кожна українська ро дина подбає про домашню дитячу бібліотечку, візьме собі за правило систематично купувати книжечки, від повідні вікові дітей, передплачувати дитячі журнали. Дітей іреба призви чаїти належно зберігати їх. Можна без жадної шкоди, а, навпаки, з вели кою користю, скоротити свої видатки ка численні „гани44 й інші забавки, ча сто невідповідні, а дорогі, й на ті кош ти купити конечні для дитини — кни жечки й журнали. Діти в 9— 10 років і старші особливо люблять героїчні оповідання з часів козацтва. Про піз ніші визвольні змагання нашого на роду, на жаль, немає книжок для ді тей, тому нехай тато час від часу роз повідає про них. В наших умовах дуже важко дати дітям всебічний образ України, але стараймося зробити це хоч частково. Не минаймо жодної нагоди, щоб не розповісти їм про нашу чудову Бать ківщину! Оповідаймо в звязку з пора ми року. Осінь настає! ....... А у нас на Україні осінь наступає тоді-то й тоді- то, такі-то й такі-то її ознаки й особ* ливості... Оповідаймо в звязку з різ ними явищами природи, рослинами, тваринами — порівняння й протистав лення. Оповідаймо в звязку зі святами. Використовуймо кожний образок- малюнок з українською тематикою — святочні картки, малюнки в журналах, газетах, альбомах. Нехай діти збері гають їх у своїх альбомах, збірках. При відповідній увазі родини, особ-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
