Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
вивезена на працю до Німеччи ни. Колхози лишаються, бо в такий спосіб легше збирати по датки. Але в першу чергу лють окупанта була звернена на при- їзджих українців з західньої Европи і на еміграцію. Вони діставалися сюди нелегально, майже слідом за німецькою ар мією, яка, занята своїми вій ськовими цілями не звертала на це -більшої уваги. Тисячами шляхів, на чорно переходячи кордони, де їх часто ловили, українська молодь — бо це бу ла переважно молодь — і їх не багато старші від них керівни ки, кинувши дома родини, пра цю, студії, йшли добровіль но у цю небезпечну путь. Йшли на рідні землі, що були 21 рік окуповані большевиками. Не сли туди свій запал, свою го товість віддати своїй землі все, що віддати могли: свої сили, свої знання, щоб працювати тут „і злитись знову зі своїм народом". (О. Теліга). Головне завдання приїзжих, яке давало необмежено широкі простори для діяння, було очистити ці землі від плевелу. засіяного большевицькою виховою. Бо старше свідоме покоління ча стинно емігрувало, частинно вивезено на заслання чи в інші землі „советской родіни“. А ті, що лишились зі свідомих укра їнських родин, жили під таким терором, іцо не могли вільно висловлювати своїх думок. Треба було зєднатися з ними для спільної праці, з їх уст по чути ще більше правди про стан річей в Україні й зі свого боку поділитися з ними відо мостями з життя західних у- країнських земель, еміграції й західнього світу. Швидко йшло зближення но воприбулих з місцевими, хоч у багатьох випадках ця ,,зустріч" бувала тяжкою і навіть трагіч ною. Та все ж життя много- гранне і нерозуміння і конфлік ти в одних випадках, в других нагороджувались приятелюван ням, дружньою спільною пра цею і навіть шлюбами між мо лодими. Через своїх донощи ків про це довідалось німецьке ГГГО (часто цими донощиками були не німці, а таємні больше- вики) й один з гестапівських командирів сказав про тих піо нерів, які прибули сюди з За ходу: — Ці ЗО людей зі своїми іде ями, які привезли з Заходу, цілком перекреслять нашу по літику на східніх землях Укра їни... А за цими 30-ма їхали інші. Як вони сюди діставались? Во ни ніби н.аіроджували!сь із зем лі... їх ставало все більше й більше... Це протирічило гітле рівським колонізаційним пля- нам. І тому саме їх у першу чергу треба було нищити. Ко ли в Києві військову владу за мінило ГПО, почалось полю вання за приїзжими. Серед них були й жінки, які, як у всі часи української історії, розділяли долю своїх чоловіків, братів, наречених. Одною з перших жертв серед новоприбулих став молодий підкарпатський діяч Іван Рогач, редактор першої газети в Києві після відступу большевиків „Українське Сло во З ним помандрувала на наддніпрянські землі й моло денька, енергійна й відважна сестра його Анна, член україн ських націоналістів. І брата й сестру розстріляли гестапівці й уже ніколи вони не поверну лись на свою вужчу батьків щину — до бистрих гірських пік, пралісів і полонин Срібної Землі. Дарка Гузар, донька буко винської громадської діячки, любила малювати. В Парижі, де перебували її старші брати, вона вчилась у малярській шко лі. Коли почалась війна Німеч чини й Совєтів, вона у Відні познайомилась із молодим у- краінським націоналістом Че- меринським (Оршаном) і стала його дружиною. Шлюб відбув ся у Львові й зразу ж обовязки покликали її чоловіка на Над дніпрянські землі. Дружина йо го, не вагаючись ні хвилини, поїхала за ним. Незвичайна, але й яка цікава випала молодій парі „шлюбна подорож"! Світ розкривав пе ред ними нові образи. Вже не блискучий Париж, а збіднілий за большевиків Київ. Але очі з захопленням бачуть не лиш те, що ще збереглося там гарного. Але й те, що там було в славні часи нашої історії, бо дивлять ся ці очі на Київ з великою лю- бовю. Молоді очі бачуть і те, що буде, що прийде!.. Що му сить бути, поки діти не забули завіти батьків, поки самопо святою горять їх серця. Німці заарештували спочатку тільки Чемеринського-Оршана разом: з іншими товаришами. Дарка, дружина його, робила все, щоб добитися звільнення чоловіка. — Він невинний, — запевня ла вона німців. -— З'відки ви це знаєте? ■— відповідали вони. — Як звідки? Я ж його дру жина! Забраїли й її. Знала, що це може статися, що ризикує. Але ризикувала своїм життям, поки була хоч іскра надії, що може цим врятувати чоловіка. Заги нула за свою приналежність д;о організації українських націо налістів і за революційну ді яльність свого чоловіка, так, як за часів французької революції загинула ніжна Люсіль Дему- лен, жінка патріота-революціо- нера, яка вміла бути вірною дружиною в добрі й злі часи. (Докі'нчення буде) НАШІ МИСТЕЦЬКІ ШКОЛИ З успіхом закінчили навчальний рік наші мистецькі школи на еміграції. Виставки праць учнів відбулись у трьох центрах — Филаделфїї, Ню Йорку і Вінніпегу. На виставці Мистецької Студії у Фи- ладелфії жюрі признало нагороди мо лодим студенткам — Наталії Безбо- родько, Христині ЗелінськіЙ і Роксо- ляні Лучаковськїй. За дбайливість і пильність відзначено Софію Ладу, Ок сану Мурій і Анну Беднареьку. На виставці малярської школи Ка терини Антонович у Вінніпегу відзна чились поміж старшиіми учнями Дарка Зельська та Леся Качор, а поміж мен шими Іна Рудницька. Книжка „Визначні Жінки" ко штує 30£ у Централі СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
