Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XIII. _________________________________ ВЕРЕСЕНЬ, 1956____________________________________ Ч. 8 Іван Франко й український жіночий рух У бажанні защепити україн ському народові усі прикмети висококультурних народів, Іван Фіраико впроваджував до по одиноких ділянок духового життя нові ідеї і сам був дви гуном цього поступу в часі су- опі л ьн о -національного заст ою кіеція 19 століття. Ділянці. п о л іт и к и , де паїн-ував австрійський патріотизм захід- н ьо- у кр аїнс ьких маїс з їхньою любовю до ціісаря, або москво фільством, таїк само яік малоро сійський дух у схііідіньо -укр аїн- сьїкого суспільства, піротиіста- виїз Франк о самостійницькі змагання. В економічній діліяїнці з її кризою після зінесеїнінія панщи ни, сваволею і тисіком поль ського поміщицтва, що про- доіижувавюя »піри допомозі чу жої адміністрації примітаю ва® Франко піднесення українських селянських мас через освіту і звільнення з чужого ярма. Ро бітничій діліяїнці, де зі зростом чужого капіталу коштом низь кої заробітної платні україн ського робітника, його ж и т т ь о в и й стандарт буїв .незвичайно низький — прищепив ‘НОВІ СО ЦІАЛЬНІ ідеї і боротьбу з чужи ми капіталістами. Просвітяішци- ні нііс нову національну свідо мість і громадську працю, як двигуна поступу. В мистецтві нові те ч ії з ах іде ь о - евр о п е й - с ьж о г о н е ором а нти зму, з а св о - єінінія вартісних творів чужих лі тератур та 'піднесення мистець кого рішія письменницької т-ворчости. В науці розбудову основ всіх діліяіноік українознав ства. Наділений величезним талан том, сіпоївнений запалу і дубо вої снаги, перейнятий потре бою піраті длія народу, Іван Франк о ніс свої поступові ідеї з усією силою великої особо- вости, що викликували сильну реакцію, однаково прихильни ків, як і ворогів. Він ніколи не думаю зда-ватися, ані завертати назад. Так як у кожному його творі, навіїть у малому Вірші, є сильний драматичний конфлікт, є зіставлення двоїх сил, які зі собою боряггься і є предмет, за який іде боротьба, таїк і в його житті головним чинником була боротьба. І в цій боротьбі він був великий. У своїх упадках він був трагічний, його помил ки наростали до суспільних проблем, його осяги повели у- країнське суспільство на нові шляїхи. До одної з цих поступових ідей, які активно піддержував Іван Франко, належав україн ський жіночий рух. Як видатний соціолог і уче ний Іваїн Франко не міг не зу стрітися з т. зв. жіночим питан ням, яіке тоді зб и л о ся на з ах ід- ньо-україніських землях, як од на зі суспільних течій Західиьої Евіроіпи і зачинало' оформлюва тися в окремий український фе міністичний рух. Підхід до цьо го жіночого питання зумовле ний буїв у Франка власними життєвими спостереженнями. З обсервації села, яке він так до бре знав і якому присвятив ве лику частину своєї творчости, він виніїс образ жінки-сслянки, яжу він бачив як жертву соці- ЯЛЬНО-ЄІКОНОМІЧНИХ в і д н о с и н і безспросівітньої темноти тодіш нього галицького села. Вислів цьому поглядові він дав в одно, му вірші з ранньої доби тво-р- чоети 1881 р. Віїрш, „Ще щебе че у садочку соловій" є с ів о г о йоду відповіддю на ідилічне Ш евч єн ко в е „... т і л ьк и дівчата, та соловейко не зат.ик“. Образ ідилії заступає Фіраико сценою повороту робітниць з поля до доміу, в натуралстичному дусі: Ось з роботи перемучені спішать, Руки й ноги моїв відрубані болять, Не до жартів їм, сердешним, та пісень, Лиш спочити б, наробившися ввесь день. Важко якось соловію щебетать, Важко весну, хоч як краюно зустрічать, Голосить природи радість на ввесь мир, Наче людському нещастю на докір. А ще жаль йому й супірниць, що їх СПІІВ По селу враз з його свистом гомонів. Що то жде їх?.. Шлюб з нелюбом, рій дітей, Та в'їдливая свекруха, й муж лихий. Тема ця не була лиш проми- нальїним поетичним настр0€м, воїна існувала для Франжа, як одна, зі суспільних проблем і в кілька років пізніше появилося опрацювання цієї теми в науко вій розвідці п. н. „Жіноча недо ля в українських народник піс нях “, друкована у львівському журналі „ З о р я — Ця. критич но насівітлена збірка народних пісень з 1882 р. „Жіноча-неволя в руських*) піснях народних", які Франко називає жіночими невільничими псальмами по дає, чи не першу в нас наукову аналізу суспільного і родового становища української жінки і підносить протест проти цього становища, головно проти по бивання жінок чоловіками на наших селах. „Мі!ж жіночими іп іеняім и у к р а їнс ьк ог о н ар оду зустрічаємо дуже багато так сумовито, так жалібно болю чих, розкриваючих нам таку міног оту недолі, що не можемо не вжа.хнутися, не можемо не *) руських — українських.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
