Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В Іри Маланюк В готелевій кімнаті, серед трояод, гвоздиків і орхідей, прийняла нас наша визначна оперова співачка Іра Маланюк. Незвичайно гарна артистка привітала милою усмішкою. — Ваш учорашній виступ в „Аїді“, в роліі Амнеріс, був ва шим величавим успіхом. Ви цілковито побідили віденську публику, що відома зі своєї ре акції, яка є побоювашш міри лом для співаків усього світу. Неділя у Воркуті (Докінчення зі ст. 6) ні сторони, про поворот, про листа, що його може дістане... Аж нарешті страшний згук бім, бім, бім заповідав сьому годину. Це був знак на збірку, до якої виступали перед бараком. Я- кось вона не була така дошкульна у неділю! Думками ми були далеко від бараку, від „надзирателів44, від того всього ненависного режіму. А коли збірка минула, тоді гурмом вривались до бараку* Бо чекала нас ще одна не дільна радість. У неділю ввечорі ми могли собі потанцювати. І справді! Столи відсунули набік, інструменти готові. Не повірили б ви, яка в нас була оркестра! З „культот- дєлу“ ми позичали гітару, кожна з нас мала гребінь, ще було щось неначе бубон. На крайній „причі44 розміщу валась „оркестра44, що пригравала. А ми, що були охочі до танцю* брали себе за руки. Скільки танців ми нераз перетанцювали! Вся наша туга, вся наша молодість гуляла тоді... Та приходила хвилина й казала го ді. Кругом бараки вже спали, а завтра й нас чекав знов трудний день. Треба було ще помитись, бо вранці не було на те часу. То ж було близько півночі, коли ми в неділю лягали спати. Сусід ки на ліжках ще говорили, аж поки не зморив їх міцний сон. Бо о 4:30 пролунає знов страшне бім-бім-бім, що збудить до каторжної роботи... Оттак проминала нам неділя у Вор куті. Небагато їх було, таких щасли вих днів і тому тим радше згадую їх. І разом із ними згадую українок, то варишок недолі, що допомагали мені її зносити... Валлі Шліс Переклад із німецького Вам зір о били спонтаніну ова цію. Як чуєтеся нині? — Я досить змучена, — від повіла Іра Маланюк, — як це буває по кожному виступі в опері. Такий вечір вимагає ве личезної концентрації і напру ження нервів. Але, до речі, я не маю права на довший відпочи нок, бо скоро мушу летіти до Парижа, де буду співати кілька разів у Великій Опері. Відтак Медіолян, Гамбург, Цюріх, Мюнхен, Байройт, Берлін і т. д. — Чи співали ви коли в Аме риці? — Недавно летіла до Буенос Айресу, де співала в опері. — Ми чули, що берлінська преса вас називає „прегарною українкою з прегарним голо сом". Іра Маланюк усміхнулася скромно: — Мені дуже приємно, що ви так зацікавлені моїм співом. Мушу вам признатись, що ві денські- українці зворушили ме не своєю теплотою і сердечні стю у відношенні до мене. Мені нагадується мій виступ в опері в Мадриді, де наші українські студенти прийняли мене чудо во. Вони щиро тішилися мною, українською співачкою, а їх безпосередня радість залиши лася для мене щасливим, неза бутнім спомином. — Розкажіть нам ближче про початки вашої співацької ка- рієри. — Зачинала вчитися у проф. Діїдура у Львові. Віїн відразу відносився серіозно до мого мистецького запалу й казав, що мій меццо-сопран має ве ликі можливості розвитку, лиш на те треба часу. Та й мені бу ло яісно, що передо мною сто їть велика праця над собою, яка вимагає послідовно'сти й самовідречення. Мої початкові виступи у Львові були скромні. Я тішилась кожним признан ням. Згадую дуже гарно паню Голинську, яка мені пророку вала, що буду опеоовою спі вачкою. Також пані Валя Пере- яславець відносилася поважно до мого сценічного таланту і не жаліла часу на те, щоб мене підучити свобідних і природ них рухів на сцена. — Коли ви покинули Західну Україну? — В 1944 р. приїхала я до Австрії. Віденські музики від разу сказали, що було б грі хом, коли б я не дісталася на студії в найліпші фахові руки. І так я стала ученицею славної ваґнерівської оперової співач ки Бар-Мільденбурґ. Вона була вдоволена з мене. Скоро мене заанґажовано до опери в Гра- ДУ- — Ми вас не хочемо надто мучити нашими питаннями, але все ж на кінці мусимо вислови ти вам нашу радість з нагоди вашого цьогорічного виступу на Шевченківськім святі у Від ні. Ви не тільки високо підне сли рівень цієї академії, але й нам усім яісно доказали, що ви є одною з найкращих інтерпре таторів українських пісень. Культурою й музикальністю нагадуєте нашу Сальомею Кру пі ельницьку. Іра Маланюк задоволено від повіла: — Я навіть з нею посвоячена! Ми сердечно розпрощалися з тією українською співачкою, що належить до еліти найліп ших інтернаціональних співа ні®. Іра Маланюк забула про своє змучення. її очі блиістіли ми стецьким го р інням: — Незадовго буду співати у „Реквієм“ Моцарта у Відні і ду же тим тішуся. До скорого по бачення у Відні!... Дарія Гординська-Каранович Відень. НАРАДА МАТЕРЕЙ Протестантська академія в Боль, Ні меччина перевела конференцію мате рей під гаслом „родина без батька". Промовляли психологи, педагоги й лі карі, розглядаючи виховні труднощі матерей, що зостались без чоловіків через війну.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
