Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
пролітав туди, надав брилі но вої форми — „І блисла на пустому полі Чудова статуя, краси взірець, Богиня, пані долі і недолі.44 Перед холодною богинею покланявся світ, а дикуни, які спершу молилися до богині, розпочали знову дикі й крива ві бої, щоб її здобути. Вкінці „болотом побоєвища кривавим обкидали її“. — Геній з-під не бес побачив, що створення бо гині не знищило роздору на землі і рішив перетворити бо гиню в жінку-людину. „І з педесталу божества зіпхну. Зате у груди серце дам любяче І в мозок вложу думку запальну. „Хай чоловік її своєю баче, У всьому рівною собі, і їй Не молиться, та не клене й не плаче. „Нехай вона по стежці життєвій Іде з ним спільно, думає і вчиться, Учасниця всіх трудів, втіх, надNo. „І хоч сльозами вмиються їх лиця, Стрясе серця їх жаль, і біль і страх, Зате ж і щастям вік їх проясниться.44 І все те він зробив у наших днях. 1884. Алегорія ясна і в ній відбива ється погляд поета на духове відродження жінки, яке става- лося на його очах. Наведені строфи подають програму то дішнього жіночого руху: осві ту жінки, можливість її пози тивного впливу на ширше ото чення, рівнорядне становище з мужчиною в суспільстві і в по дружжі; останнє полягає в спільній участі жінки й чоло- вііка в усіх життєвих радощах і невдачах. Та віже багато вчасніше, бо в 1878 р. висловлені є погляди І. Франка на справу рівноправ- ности жінки в його листах до суджено ї, 'Ольги Р о ш кевичів - но'ї, дочки священика в селі Ло- лин на Бойківщині. Передумовою щасливого по дружжя була, на думку 22-літ- нього Франка, згідливість вдач, темпераментів і любови, силь ної, яка „не щезала б за пер- шим-ліпшим прозаїчним, щ о денним випадком. А друге, що потрібно — це високої, гуман ної й чесної цілі, за котру по дружжя боролось би спільною силою ввесь вік. А третій вару нок щасливого подружжя при теперішніх обставинах — це обопільна свобода діяння. Вже з досі сказаного легко вирозу- міти, що я признаю для жен- щини право й обовязок зовсім рівного розвою і становища в суспільності, як і для муж чини". Подібний, але яскраво ідеа лістичний погляд на подружжя висловлений в поемі „Ідилія", написаній два роки пізніше, в 1886 p., недовго перед вінчан ням поета. Двоє селянських дітей, на слухавшись бабуниної казки про соняшні палати, вибира ються в мандрівку. Вони хо чуть увійти до неба, тоді, коли прехороша сонечко'ва в дочка відкриває батькові увечір бра му... Іван Франко не був щасливий у своїх взаєминах з жінками. Красуні без уваги минали неве ликого ростом, рудоватого, не дбало вдягненого мужчину. „Зівяле листя" не було лиш лі тературною темою. Мистецькі образи були відгуком справж нього вогню серця і важких пе реживань. Пізніше подружнє життя не дало письменникові сподіваної життєвої пристані й гармонії душ, а стало із-за не дуги дружини трагічною сто рінкою його життя. А одначе ці особисті невдачі не змінили погляду Ів. Франка на українську жінку. Прикрі переживання дають спонуку вирватися таким розпачливим строфам, як „За прикладом Є- гиптянки Марії", але їм треба протиставити однаково його становище до жіночого питан ня в цілому, ЯК і його ПОГЛЯД на українську матір, висловле ний у його ж габілітаційній праці над „Наймичкою" Шев ченка. Постать наймички Фран ко вважає найкращою постат тю Шевченка і „взором най глибшого українського мате ринства, рівного якому ледве чи можна знайти в світовій лі тературі". Тут ще належить навести ви соку оцінку української жіно чої духовости дану Франком у вірші „Де не лилися ви в нашій бувальщині", що був видруко- ваний у збірнику „Семпер Ті- ро" 1906 p.: „Слухаю сестри, цих ваших пісень Слухаю й скорбно міркую: [сумовитих, Скільки сердець тих розбитих, могил [тих розритих, Жалощів скільки неситих, сліз вийшло На одну пісню такую?44 [пролитих Автором народньої пісні є, на думку Франка, українська жінка і цій думці, висловленій у 80-тих роках у „Зорі", у сту дії „Жіноча недоля в україн ських народних піснях", він залишився вірний і в силі зрі лого вііку, коли з-під його пера виходили такі шедеври, як „Іван Вишенський", „Мойсей", чи цикл віршів „На старі теми", до яких належить і згаданий вірш, що його тему насунула поетові коротенька цитата зі „Слова о полку Ігоревім" „же ни рускія восплакашеся". Дивно, що Франко, який так захоплювався ідеалом україн ської матері у Шевченка, не дав у своїй багатій на теми творчо сті типу матері. Можливо, що цей тип, звязаний у нього з -по няттям посвяти й любови (на що маємо багато прикладів в поодиноких образах і порів няннях у його творах) не від повідав Франкові ■— „співцеві боротьби". Мати в новелі „Ле- сишина челядь" — це бойовий тип української селянки. Вплив Івана Фрайка позна чився сильно на творах пись менниць його доби. Зіставлен ня його творчости з творами поодиноких письменниць, На талі Кобринської, Кл. Попович- Боярської, Уляни Кравченко, Катрі Гриневичевої та ін., го ловно в ідейній площині, вия вила б у подробицях 'Цей звя- зок. Цінним матеріялом мо гло б тут теж служити велике листування поета з усіми то дішніми письменницями. В цих листах слідна є виховна праця Франка, як редактора й учите ля молодих талантів, що з ува гою ставився до кожного тво ру, давав безліч поправок і вка зівок до характеристики, по статей, сюжету, провідної дум-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
