Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Мати короля Данила В ланцюгу видатних україн ських жінок, починаючи з кня гині Ольги і до наших часів, княгиня Ганна, дружина Рома на, князя Галицько-Волинсько го заслуговує на почесне місце. Здебільшого наші літописи ма ло говорять про жінок князів, відзначаючи лише видатних — і серед них княгині Ганні при святив літописець велику ува гу. Чоловік її, Роман, поклав по чаток нової могутньої держави, коли Київ став занепадати — Галицько-Волинської, яка про довжувала традиції Київської. Він розійшовся з своєю пер шою жінкою, Предславою, доч кою великого князя Київського Рюрика, і десь на початку XII ст. одружився з Ганною. До цього часу походження її не зясоване. Одні дослідники вва жали, що вона була родичкою візантійських цісарів, другі — що вона сестра угорського ко роля Андрія II, треті — що вона походила з кола волинського боярства, і !це було найбільш імовірне. Року 1205 загинув Роман під Завихвостом, підчас війни з Лешком, князем малополь- ським, і Ганна залишилася з двома синами: Данило мав З роки, Василько 1 рік. З цього часу вона розгортає енергійну діяльність. Вістка про смерть Романа застала її з синами у Галичі. Вона негайно їде до Ся- нока, щоб зустрітися з королем угорським Андреєм II; він ви знає ЇЇ як опікунку дітей і обі цяє допомогу. Тим часом Рю- рик Київський, тесть Романа по першій дружині, якого він при мусово постриг у ченці, по смерті Романа скинув чернечий сан і з коаліцією князів та по ловцями, пішов на Галич. Та бояри його перемогли й за просили на престол синів сла ветного по “Слову о полку Іго реві”, Ігоря Новгородсіверсько- го, жінка якого Яро-слав на, була дочкою галицького князя Ярослава Осмомисла. Приїзд до Галича Володимира Ігоревича загрожував станови щу княгині Ганни та її синів, і вона втікла з ними до Володи- мира-Волинського. Але Воло димир Ігоревич через своїх по слів підбурив частину населен ня проти вдови й синів Романа, загрожуючи спалити місто, як що мешканці не видадуть кня жат. Тоді Ганна втікає з Воло димира: старшого, Данила, ви віз один із вірних бояр на коні з собою, Василька же годуваль ниця винесла на руках через “діру” у стіні міста. Ганна з си нами і ближчими боярами — Мирославом і'Вячеславом, по їхала до Кракова, до князя Ле- шка. В цьому була теж небезпе ка, бо Роман загинув у війні проти нього, але Лешко прий няв її добре. Звичайно, крім співчуття вдові, Лешко мав і власний інтерес: опіка над кня жатами відкривала перед ним мовливість втручання в справі Волині. Року 1206 Андрій II угор ський і Лешко заключили до говір і малого Данила, якому було 4 роки, відвезли до Ан дрія: так Ганна сподівалася за кріпити його права н-a Галичи ну. Для Ганни почалося тяжке життя: поки вона перебувала у Кракові різні князі розшматува ли Волинське князівство і там княжило тепер 8 дрібних кня зів, родичів Романа. Зважаючи на слабість їх, деякі бояри теж захопили міста. 'Сусіди — Ле шко Краковський та Конрад Мазовецький дійшли до самого Володимира, пограбув-али йо го, спалили багато будинків, і посадили князем Володимир- ським одного з міцніших кня зів Волинських, Олександра. Він володів тепер Володими ром, Белзом, і низкою інших міст. Здавалося — спадщина Романа безнадійно розпороши лась. І тут — несподівано, меш канці Берестя, великого, бага того міста, вирядили своїх по слів до Кракова просити у Леш- ка, щоб він дав їм княгиню Ган ну з Васильком. Лешко пого- Ганна Романова, княгиня Галицько-Волинська дився, і Берестя зустріло княги ню з сином з радістю і честю — так наче б то побачиш жи вого Романа! Так, у 1209 p., зроблено пер ший крок для обєднання дер жави Романа під владою його синів. Незабаром Ганна виря дила до Кракова боярина Ми рослава: вона скаржилася Ле- шкові, що Олександер володіє кількома містами, -а Василько лиш Берестям. Лешко дав Ва силькові Белз. Так у руках е- нергійної княгині було вже два значних пункти-Берестя і Белз. Тим часом, у Галицькому князівстві йшла боротьба за владу. Року 1210 угри взяли в полон князя Романа Ігоревича і стали правити саміі, спираю чись на “угрофільську” групу бояр. На чолі їх стояв боярин Володислав Кормильчич. Угор ська окупація була тяжка, і в 1211 році бояри знов звернули ся до князів Ігоревичів, закли каючи їх приїхати й княжити у них. Знов приїхали брати Во лодимир, Святослав і Роман і посіли Галич, Перемишль, Зве- нигород. Але вони почали ни щити заможніших бояр, не до віряючи їм: страчено тоді коло 500 голов, решта повтікали. Тоді згадали бояри про Да нила і звернулися до короля Андрія з проханням відпусти ти до Галича Данила, як “отчи- ча” його. Данило поїхав з ци ми боярами та угорським вій
Page load link
Go to Top