Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
на некваліфіковану і то найгір шу роботу. Вони замітають ву лиці, асфальтують їх, працю ють на будові, двигають тягарі. Законодавство їх не хоронить. СССР потребує робітньої сили, щоб “догнати й перегнати” за хід. Тому тут неважно, що не посильна праця підриває жіно чий організм. Для будови „со- ціялізму в одній країні” можна пожертвувати неодне жіноче покоління. Зате жінок у «проводі немає. На заході вони «вже увійшли у законодатні установи, фігуру ють в управі великих проми слових осередків, очолюють школи й лябораторії, а від не- давна займають ключеві дипло матичні пости. У вільній кон куренції вони розвинули свої сили і не лякаються відпові- дальности. Ми знаємо, що цих усіх умо- вин в СССР немає. Атмосфера для свобідного розвою -сил не- пригожа. Карієра працівника псвязана подекуди з .партійною приналежністю, подекуди з по запартійними чинниками. Від повідальність стає грою, в якій фахове знання стає тільки од ним із вкладів, що їх приносить із собою даний фахівець. І в цьому головокружному поході, що зветься громадською або фаховою карієрою в СССР — не стає місця для жінок. Або їх там не хочуть мати, або вони самі туди не змагають. Треба припускати одне й дру ге. Бо коли пригадаємо собі ін ші тоталітарні режіми, то ба чимо, що тих прикмет, які жін ка вносить у громадське життя — там не цінять. Теплоти й ви- розуміння, почуття справедли восте чи взаїмодопомоги там не потрібно. Тому й немає жін ки у проводі тоталітарних дер жав. Жінку цінять тільки тоді, коли вона продовжує рід або коли вона сумлінно працює. І до ролі жінки-родительки і жінки-рабині — зведено жінку в СССР. Та з другого боку є ще на певне й інша причина. У цій ар мії працюючих жінок, що їх по дає статистика, та що їх із по дивом спостерігав Мак Доффі — напевне є жінки з даними на провідні місця. Напевне є на віть такі, що не побоялись би найтрудніших завдань і най більшої відповідальносте. Са ме на Україні жінка виявляла завжди багато рішучосте й від ваги у здобуванні свого шляху а в часі визвольних змагань ішла зі зброєю в руках. А на віть у підсовітській дійсності вона вміла ставити опір різним потягненням влади. Пригадай мо лиш “бабські бунти” під час насильної колективізації, коли то сільське жіноцтво розбира ло колгосп та не допускало до весняних робіт у ньому. Про цей опір жіноцтва згадує та кож Сталін у своїй розмові з Черчилем, пояснюючи йому труднощі колективізації. Щой но штучно викликаний голод 1932-1933 р. зломав цей опір, винищуючи фізично цілі села. Отже коли тепер немає жін ки у провідних клітинах, то во на сама туди не змагає. Вона дбає про свою сімю, не лякаю чись найгіршої праці. Вона зма гає до освіти, щоб поширити свій світогляд та дістати фахо вий вишкіл. Вона служить своїй країні та її мешканцям своєю працею, своїм знанням. Вона заїціплює у своїх дітей свідо мість “хто вони та чиї діти” Гідно й доцільно виповнює вона свої життєві завдання в підсовітській дійсності. Крила та фраза Леніна про “куховар ку, що вмітиме правити дер жавою” здійснилася навиво- ріть. Жінка стала шахтарем, мулярем, трактористом в СССР, вона перейняла цілі ділянки життя, як навчальну й лікуваль ну. Та в державні справи вона не встряває, дарма що нібито шлях їй відкрито. РАДІОПЕРЕДАЧІ СФУЖО Керівник українських радіє вих передач у Римі др. В. Фе- дорончук пересилає на руки го лови СФУЖО святочні поба жання й подяку за цінну спів працю всім співробітницям, я- кі не жаліють часу й труду, щоб інформувати наших сестер по за залізною заслоною. ВИРІЗНЕННЯ УКРАЇНОК Підчас побуту англійської королівської пари в Сидні, від булася “ґарден парті”, на яку запрошено також представни ків від новоприбулих. У числі делегації з вісім осіб знайшла ся відпоручниця Союзу Украї нок Австралії п. Е. Процюк, ре- ферентка звязків. Вона розмов ляла кілька хвилин із дюком Едінбургу і мала змогу зложи ти заяву лояльносте в імені но- во-австралі'йців. Дюк з Едін бургу обіцяв передати її коро левій. Звідомлення і повний текст цієї заяви були передані кілька разів через радіо в Сид ні, а в скороченні в пресі. Всю ди відмічено, що п. Е. Процюк українка, голова стейтової у- прави СУА та говорила в імені новоприбулих. Вирізнення українки, що як єдина жінка увійшла в делега цію, мотивував губернатор тим, що Союз Українок Австралії — це єдина жіноча організація, я- ку створили новоприбулі. А що королева — жінка, то він ува жав за відповідне притягнути й жіночу репрезентацію зпо-між новоприбулих на прийняття. ПОДЯКА Український комітет хворих санаторії Ґавтінґ складає щиру подяку п. Олені Луцькій із Ши- каґо за передплату журналу “Наше Життя” для хворих -пань у санаторії, яких нараховується ЗО осіб. Наші хворі щиро вдяч ні п. Луцькій за такий гарний дарунок, такий необхідний для них, що буде інформувати їх про життя зорганізованого жі ноцтва та буде подавати їм по трібні поради. За Український Комітет М. Мерван, голова. РОЗКЛАДНА АЗБУКА Найлегший спосіб вивчити дітей читати по українськи. За поясненнями та зразками пи сати: М. Єреміїв Case Rive 203, Geneva., Switzerland додаючи на відповідь international reply coupon. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
