Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Напрямні великої сучасниці (Сприводу її 70-ти літнього ювілею) У -багатьох людей живе уія©а про жінку науковку, яік ті.ро я- кусь життєву аномалію, як «про жалюгідний образ „жінки :в чіп ці академика”, що зникла вже ДЛЯ РОДИНИ, ДЛ'Я' життя. Цілко вите запереченій я цих поглядів викличе сам# поява однієї на шої великої сучасниці — виз начної української вченої. Це дама 'Старшого віку з незаген тами слідами жіноїчої краси, із •стрункою постаттю, що своїми рухами свідчить 'про її вводже ну елегантність, з обличчям, в •якім Сівобідно грає усміх, ппи- нієсєний із ,,степової Гелляди” Це Наталя Дмитрівна Полон- с ь к а - В ас и л єн к о, з аміжін а Мо р - гун — др. історичних наук, про- ф есо р У'Н І В e-D ситету, д ійсний член академій і наукових това риств (У/ВАН, Інтеон. Вільна А- кадемія в Парижі, НТІІІ). Це людина, 'яка не цуралась життя, а сприймала його світла й тіні. Нехай хоча на мент промайне у нашій уяві молода амазонка- вершник, ідо мчить у соняшний простір літа, або чи завирує в гайку ігнучка дівоча постать, чи розпроміниться» лиіце на звуки музики, — і ми уже поринули в світ її молодечих літ, сповне них радости, щастя, життєвих мерехтливих приман... Виростаючи в родині артиле рійського генерала — її батька, що близько сто'яв до україн ського громадського і культур ного руху своїх часів, молода Наталя Дмитрівна вже за юних своїх років прислухалась до ритму українського життя і шу кала собі належного й гідного- місця в нім. Освіта — це шляїх туди — у суть життя, в орбіту її дії. Гімназія закінчена з ме даллю 1901 p., вищі Жіночі Кур си (1911 p.), державний іспит в університеті св. Володимира в Києві (1913 р.) — це крски в її освіті. Педагогічна праця у Н. Полонської-Василенко почина ється. 1910 ро'ком у середніх школах Києва. І нарешті 1912-13 рік — початок академічної ка- рієри — асистентура при кате- дрі історії і методики її викла дання, 1913 р. виходить друком її велика праця „Культурно- історичний атляс”, де головна увага приділена Україні, що й викликало переслідува'нн'Я з бо ку російського ур'яду, а саме виключення цього атляїсу з на вчальних закладів. 1916 р. для українського жі ноцтва визначна дата: того ро ку перша українка здобула до центуру в Київськім уніїзерси- Проф. др. Наталя Полонська-Василенко теті. Цією жінкою була Наталя Полонська-Василенко. Від тоді ста-є вона на вищий ступінь на укового діяння: стає професо ром цілого ряду високих шкіл Києва, а з 1924 р. працює в У- країнській Академії Наук. У Наталі Полонської-Васи- ленко коло 200 власних науко вих праць, з яких 100 появилося- друком. Багато праць загинуло в рукописах під час 2-ої світо вої війни. Багато цінних руко писів авторка зберігає ще в се бе ненадрукованими. Найбіль ше труду, праці й духових зу силь її особистосте коштувала 'капітальна праця її життя ,,За селення південної України в се редині XVIII. ст.” Вихід цієї праці був подією в науковому світі. Недармо ж історики твер дили потім, що це Н. Полон ська-Василенко відвоювала від Москви Південну Україну, яку москалі звали „Новоросією” Вона доказала на основі довгих архівних студій, іцо населення ■Південної України було не ро сійським, а українським. Ця те ма була взята за підставу її док торської дисертації. Визначною є також її праця про. промисло вість України. Н. Полонська- Василенко працю-е в архівнім світі з запалом, надхненням, пристрастю, — вона докошуєть ся до самих джерел правди про Україну й виносить її як неоці ненний скарб на світ Божий. Ось епізод з її життя з-перед давніх літ: (Весна у Києві, пиш но роз'цвіта'є Ботанічний сад бі ля величної, емпірної будівлі університету св. Володимира. У вільні хвилини ведеться розмо ва двох друзів, -колег праці, ін женера Моргуна і проф. Н. По- лонської-Василенко. — Весна в Ботанічному саду завжди збуджує в мене настрій колишньої юносте, — пригадує свої слова давній, але молодий духом інженер. Н. Полонська-Василенко ґіо- махом руки вказує на вікна 2-го поверху у н іверс ит етс ь к о ї б у - дівлі: — А я найкращі дні мого жит тя провела в Архіві Давніх Ак тів... Цей епізод висловлює всю правду її життя — її найкращих днів... Ворожа рука окупанта не раз виривала Наталю Дмитрів ну з того її світу й тоді — й то ді, коли мусіла переривати ви клади в школах за большевиць- кої влади, й тоді, коли її виклю чала як ,,ворожий елемент” з Української Академії Наук у 1937 р. Наталю Дмитрівну од наче не заломило це; вона з гід ністю винесла прапор україн ської науки і поза межі України і вже 10 літ невтомно працює у своїй науковій і педагогічній ділянці в майже нєвідрадних е- мігрантських умовах на німець кі й з ем л і: в он а п р о ф е сор іс тор і ї УВУ, дійсний член УВАН, HTLLI (Закінчення на стор. 10-ій)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
