Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Мати короля Данила В ланцюгу видатних україн ських жінок, починаючи з кня гині Ольги і до наших часів, княгиня Ганна, дружина Рома на, князя Галицько-Волинсько го заслуговує на почесне місце. Здебільшого наші літописи ма ло говорять про жінок князів, відзначаючи лише видатних — і серед них княгині Ганні при святив літописець велику ува гу. Чоловік її, Роман, поклав по чаток нової могутньої держави, коли Київ став занепадати — Галицько-Волинської, яка про довжувала традиції Київської. Він розійшовся з своєю пер шою жінкою, Предславою, доч кою великого князя Київського Рюрика, і десь на початку XII ст. одружився з Ганною. До цього часу походження її не зясоване. Одні дослідники вва жали, що вона була родичкою візантійських цісарів, другі — що вона сестра угорського ко роля Андрія II, треті — що вона походила з кола волинського боярства, і !це було найбільш імовірне. Року 1205 загинув Роман під Завихвостом, підчас війни з Лешком, князем малополь- ським, і Ганна залишилася з двома синами: Данило мав З роки, Василько 1 рік. З цього часу вона розгортає енергійну діяльність. Вістка про смерть Романа застала її з синами у Галичі. Вона негайно їде до Ся- нока, щоб зустрітися з королем угорським Андреєм II; він ви знає ЇЇ як опікунку дітей і обі цяє допомогу. Тим часом Рю- рик Київський, тесть Романа по першій дружині, якого він при мусово постриг у ченці, по смерті Романа скинув чернечий сан і з коаліцією князів та по ловцями, пішов на Галич. Та бояри його перемогли й за просили на престол синів сла ветного по “Слову о полку Іго реві”, Ігоря Новгородсіверсько- го, жінка якого Яро-слав на, була дочкою галицького князя Ярослава Осмомисла. Приїзд до Галича Володимира Ігоревича загрожував станови щу княгині Ганни та її синів, і вона втікла з ними до Володи- мира-Волинського. Але Воло димир Ігоревич через своїх по слів підбурив частину населен ня проти вдови й синів Романа, загрожуючи спалити місто, як що мешканці не видадуть кня жат. Тоді Ганна втікає з Воло димира: старшого, Данила, ви віз один із вірних бояр на коні з собою, Василька же годуваль ниця винесла на руках через “діру” у стіні міста. Ганна з си нами і ближчими боярами — Мирославом і'Вячеславом, по їхала до Кракова, до князя Ле- шка. В цьому була теж небезпе ка, бо Роман загинув у війні проти нього, але Лешко прий няв її добре. Звичайно, крім співчуття вдові, Лешко мав і власний інтерес: опіка над кня жатами відкривала перед ним мовливість втручання в справі Волині. Року 1206 Андрій II угор ський і Лешко заключили до говір і малого Данила, якому було 4 роки, відвезли до Ан дрія: так Ганна сподівалася за кріпити його права н-a Галичи ну. Для Ганни почалося тяжке життя: поки вона перебувала у Кракові різні князі розшматува ли Волинське князівство і там княжило тепер 8 дрібних кня зів, родичів Романа. Зважаючи на слабість їх, деякі бояри теж захопили міста. 'Сусіди — Ле шко Краковський та Конрад Мазовецький дійшли до самого Володимира, пограбув-али йо го, спалили багато будинків, і посадили князем Володимир- ським одного з міцніших кня зів Волинських, Олександра. Він володів тепер Володими ром, Белзом, і низкою інших міст. Здавалося — спадщина Романа безнадійно розпороши лась. І тут — несподівано, меш канці Берестя, великого, бага того міста, вирядили своїх по слів до Кракова просити у Леш- ка, щоб він дав їм княгиню Ган ну з Васильком. Лешко пого- Ганна Романова, княгиня Галицько-Волинська дився, і Берестя зустріло княги ню з сином з радістю і честю — так наче б то побачиш жи вого Романа! Так, у 1209 p., зроблено пер ший крок для обєднання дер жави Романа під владою його синів. Незабаром Ганна виря дила до Кракова боярина Ми рослава: вона скаржилася Ле- шкові, що Олександер володіє кількома містами, -а Василько лиш Берестям. Лешко дав Ва силькові Белз. Так у руках е- нергійної княгині було вже два значних пункти-Берестя і Белз. Тим часом, у Галицькому князівстві йшла боротьба за владу. Року 1210 угри взяли в полон князя Романа Ігоревича і стали правити саміі, спираю чись на “угрофільську” групу бояр. На чолі їх стояв боярин Володислав Кормильчич. Угор ська окупація була тяжка, і в 1211 році бояри знов звернули ся до князів Ігоревичів, закли каючи їх приїхати й княжити у них. Знов приїхали брати Во лодимир, Святослав і Роман і посіли Галич, Перемишль, Зве- нигород. Але вони почали ни щити заможніших бояр, не до віряючи їм: страчено тоді коло 500 голов, решта повтікали. Тоді згадали бояри про Да нила і звернулися до короля Андрія з проханням відпусти ти до Галича Данила, як “отчи- ча” його. Данило поїхав з ци ми боярами та угорським вій
Page load link
Go to Top