Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Від піонерства до зорганізування (У 10-річчя ЛУКЖ Канади) Історія Ліги Українських Ка толицьких Жінок Канади (ЛУ- КЖ Канади) — це частина жит тєвих змагань українського жі ноцтва, що приїздило подібно як і мужчини шукати кращої долі для себе і своїх родин. У- країнські жінки, які приїздили до Канади навіть у самих по- чатках українського поселення, старалися вивязатися із свого обовязку жінки-матері, членки великого українського народу якнайкраще. Оповідання на ших стареньких бабунь-піоне- рок потверджує якнайкраще повище сказане. Вони звертали всю увагу на родинний дім і на виховання дітвори, що стано вила їх найбільший скарб, по руч їхньої роботячости і зарад- ности. Коли одначе життя почало розвиватися і дика прерія Пів нічного Заходу Канади, сього днішні провінції: Манітоба, Са- скачеван і Алберта, почали вкриватися плодючими смуга ми, бо їх до того приспособила трудолюбива українська жінка, почало проявлятися організа ційне життя. Організаційне життя канадійських українців тісно повязане з розвоєм рід ної Церкви, яка мов та мати за своїми писклятами йшла на скитання і несла їм слова роз ради. Коли в Канаді появились українські священики, коли по чато організувати парохіяльно- церковне життя, тоді до тієї праці теж стали рамя об рамя з мужчинами жінки, їхні поміш- ниці у зношенні всіх трудів і невигод нової країни. Це жі ноцтво — наче правдиві дияко- нісси початків християнства старалися вможливити, щоб на канадійській прерії могла від правлятися українська Бого- служба. Впарі з тим почали розвиватися церковні сестриц- тва на зразок сестрицтв, які бу ли в Західній Україні. Поруч церковного життя — розвивалось теж і національне. Жертвенні одиниці стали до праці на народній ниві, закла даючи читальні „Просвіти" та інші установи, що ширили осві ту й несли світло правди між українських поселенців. Так то при Українських Народніх До мах постають і жіночі товари ства як окремі тіла, або як сек ції існуючої установи, як напр. жіноче Т-во „Зоря“ в Едмонто ні, що існує при УНДомі. Коли в 1927 р. Канаду відві дала п. сенаторка Олена Кисі- левська, вона почала розсівати думку, щоб українське жіноц тво згуртувати в Союзі Укра їнок Канади. З повним зрозу мінням поставились до того у- країнські жінки в Канаді. До- по'могали їм у тому теж свяще ники. І так, напр., того ж року постав у Мондері недалеко Ед монтону сильний відділ Союзу, який заложила п-і Кисілевська при щирій іпомочі о. Софрона Дяковича, ЧСВВ. Ще не вопіли жіночі організації запустити глибшого самостійного кореня серед українок у Канаді, як по чали організуватися чоловічі товариства при парохіях із за гальною назвою Братство У- країнців Католиків (БУК). Ко- ристаючи з розвою Братства, жіноцтво включилося в його ряди, щоб і себе пізніше зорга нізувати в окреме Т-во. Коли в грудні 1933 р. відбувся перший зїзд БУК Алберти, тоді зараз у три тижні по ньому створився перший відділ жіночого БУК у Мондері, одному з осередків українського життя в Канаді. З вибухом II. світової війни треба було подумати про цен тралізацію, бо нові хвилини приносили нові завдання. Про- боєвим осередком, що вів ста рання у напрямі централізації українського католицького ру ху, була Алберта, щоб оіпісля це бажання передати на цілу Канаду. В 1942 р. жіноцтво Ал берти порішило організувати окремі від БУК жіночі Відділи, що мали становити ядро силь ної жіночої організації: Україн ське Католицьке Жіноцтво, предтечу ЛУКЖ. Коли ЗО. і 31. січня 1943 р. відбувався VI-ий Зїзд БУК в Едмонтоні, тоді від булися окремо жіночі наради й вибрано вперше окрему жі ночу провінціяльну Управу УКЖ. її очолила п-і Михайлина Войтків. Від тої хвилини пішли старання, щоб створити всека- надійську українську католиць ку жіночу організацію. Саме була добра нагода. В червні відбувався у Вінні пегу Зїзд КУК. На нього виїха ли дві делегатки з Едмонтону від УКЖ. По цьому зїзді пере дові люди з проводу українців- католиків зробили нараду у Вінніпегу та обговорювали ак туальні питання, зокрема про творення всеканадійськото об- єднання. Застановлялися теж над організуванням жіноцтва. Делегатки з Алберти мали на году поділитися своїм досві дом і осягами в праці. Помічну руку подав їх Преосвященство Кир Ніль, тоді єпископ-поміч- ник українського Екзарха на цілу Канаду, Преосв. Кир Васи- лія Ладики. Він то випрацьрвав 4. XII. 1943 р. перший статут для Українського Католицько го Жіноцтва. Крок уперед приніс зїзд у- країнців католиків, що відбув ся 1944- р. в Йорктоні. На тому зїзді порішено організувати БУК і УКЖ на всеканадійській базі, вибирати провінціяльні у- прави та створити Централю у Вінніпегу. Маючи такі доручен ня, жіноцтво Вінніпегу пере брало на себе честь, щоб зорга нізувати Всеканадійську Жіно чу Централю. В місяцях травні й червні 1944 р. вибрано Всека надійську Управу Українських Католицьких Жінок. Першою головою стала Марія Дима. На засіданні 18. червня 1944 р. змі нено назву УКЖ на ЛУКЖ Ка нади. Новий статут видано в 1947 р. Михайлина Войтків (Докінчення буде) Вирівнуйте передплату!
Page load link
Go to Top