Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із побуту у Фінляндії (Дсжінчення) Виставка домашнього проми слу і народнього мистецтва: кілька просторих заль — екс понати доцільно, систематично й естетично розложені. Різно манітні вироби з шкіри, рогів і кости ренів, зі шкір фок та ін ших північних звірів, з остей великих риб, з дерева і заліза, з кори і лика. Багато тканин, вовняних, пропагованих тоді на покрівлю мяких меблів, і льняних на за віски, -скатерті, -покривала. Ви шивки переважно білим по бі лому, щось як наше вирізуван ня і-мережки. Наші тканини, ки лими і вишивки куди кращі, різ- нородніші комбінацією узорів і красок. Але елегантний пен- сіон в Мункенес коло Гель сінкі, де примінено лише ткани ни народнього промислу, на меблі, покривала і завіски, ро- НАПРЯМНІ ВЕЛИКОЇ СУЧАСНИЦІ (Закінчення зі стор. 9-ої) й Інтернаціонаальної Вільної А- кадемії в Парижі. В особі Наталі Дмитрівни По л омської -Василенко п 0 €д н у- ється високий науковець і пе- да-гог, глиб'Ока патріотка-дер- жавничка, щиро релігійна лю дина, яка, як історик Церкви, прямує до повного зєднання християнської Церкви, та гро мадська діячка, яка їв багатьох випадках являється стимулом ДЛ'Я гідного й корисного для громади рішення в поважних справах. Н. Полонська-Василен- ко є діяльною членкою ОУЖ в Німеччині й стоїть постійно ві діловому зв'язку з українським організованим жіночим світом. З певністю можемо одначе сказати на закінчення: др. істо ричних наук Н. Полонська-Ва- силенко, ,,жінка, в чіпіці акаде- мика”, і в свої 70-ті роковини не втратила свого особистого- чару, почуття краси і радости життя, а сумовитий погляд її очей звернений і тепер у сторо ну київських гір, кипучого Дні пра, степів... Н. Пазуняк бив дуже гарне і естетичне вра ження. Все це були вироби фінсько го сільського населення, обєд- наного в дрібних сільсько-гос подарських і -виробничих ко оперативах. Кооперація розви нена там добре, особливо зраз ково .поставлена була мол-сшна господарка. Наші львівські ко оперативні провідники були в пізніших роках у контакті з фінськими для обміну ідей і до свіду і знали з міжнародних зїздів їх кооперативного 'про відника Таннера. Цікавим місцем для обсерва ції місцевого побуту і темпа його життя — є все базар. І ба зар у Гель-сінкі був цікавий — хоч не таїкий великий і багатий — як приміром Нашмаркт у Відні і не такий кольоритний — як у Фльоренції чи Римі з ма сою овочів, і квітів. Наче бачу площу «при -самім побережжі морського заливу — багато човнів, повних риби, яку продають фінські рибалки просто з човнів. І закутані фін ські селянки на вузьких санях з своїм добром та 'професійні перекупки при своїх страґанах. Порозуміватися з ними пома гає мені моя домашня поміч ниця, стара жінка з Карелії — що бувала довгі роки в Петер бурзі та знала російську мову. Покупці — міські жінки — ділові -і скромно одягнені — та- кіж скромні і обраховані їхні закупи. Щоденним харчем пе ресічної фінської родини це на біл, вівсяна каша і хліб-лалянці (нагадувалисяі бойківські о- щипки), картопля передусім і дешева риба, селедці і головно дрібна рибка “салака”, — їхня національна страва. Приглядалась я до місцевого побуту не лише у столиці. Від відини у заможного хлібороба Каскінена, що жив на острові — з Гельсінкі кілька годин їзди кораблем — дали змогу поба чити патріярхальну хлібороб ську родину, сільську хату і го сподарку. Господар, тоді посол до парляменту з аграрної пар тії, гостинний «і привітний, дуже цікавився господарськими справами України. У присутної там нашої емалі- єрки Марійки Дольницької за мовив картину з українського сільського побуту. Молода, по- чаткуюча тоді малярка сповни ла його просьбу і згодом на сті ні вітальні висіла картина: — у- країнські сільські дівчата при криниці. Серед сільської природи про жила я з дітьми кілька тижнів в літниськовій місцевості Ґр-ан- куля біля Гельсінкі, серед сос нового ліса. Тоді була там зі мною Ольга Басараб, що при їхала з Відня і любувалася ліс ною тишиною. Відвідала я старе східньо- фінське місто Віпурі (Віборґ), що враз з Карелією і багатим копальняним центром Петсамо мусіли фіни віддати Росії — пі сля останньої війни. На північ ний захід була я найдальше в місцевості Карунґі на шведсь кій границі. Найбільш цікавою була плав ба кораблем здовж берегів без- численних озер, получених з собою сплавними каналами та природними .проливами. Більш тижня придивлялась я прибе режним лісам, пристаням і під час причалів населенню цієї ко рінно-фінської частини країни. Ма л ьо вн ич і о ко л иці С а в ан - лінни; старинний замок Оляфс- бург; величня своєю силою і могутнім шумом Іматра — су- п ер н и ця Ніяіґ ар и, н айб-і л ь ш и й водопад Европи; і менший, але більш природний та дикий во- до.пад Валінкоскі. І знане Пун- кахарійо; оглядаючи його, при гадувала я виклади геології на шого географа, професора Сте пана Рудницького, .про ледня- кову добу, мандрівки, ледівців, і морени, про це ж саме Пунка- харійо. Не багато у нас писалося про Фінляндію й її мешканців. Осо бливо в красному письменстві — і не знаю наскільки їхні пись- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top