Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Неси в душі свою найкращу думу, Свою сердечну мрію золоту Шляхом життя, посеред крику й шуму У вічности глибоку самоту. А ідучи не розсипай проміння, Не обтрясай небесної роси, Шоби в момент найбільшого терпіння Мав ти світило вічної краси. Відбитка оригіналу рукопису з архіву Богдана Лепкого, 1923 р. надіслав д-р Роман Смик, опікун архіву Б. Лепкого. От я жалілась і в район, і в колгосп, щоб допо могли, щоб знайшли таку людину, щоб вона хоч двічі на тиждень могла приходити та допомагати мені, чи в хаті прибрати, сорочку випрати, дрів нарубати, а влітку полола б, а я що таки хоч трохи малювала, та на моє прохання ніхто не звернув уваги. Та й допеклась я й доплакалась над своєю гіркою недолею, що заболіло в мене в животі. Це ще був сніг, так наче і не дуже, а тепер уже так болить, що я й хати не перейду. І ніде і не лікуюсь, бо нема на кого покинути хату і таку ж хвору стару матір — і так ми вдвох лижем (лежимо — М. К.). Город бур’яном заростає, а я лежу. Отак-то воно. Оце така моя повість...” Що до цього додати? А хіба те, що драматична, на грані трагічного повість за життя не передбачає оптимістичного акорду по смерті художниці, хоч Україна й здобула статус незалежности і в наших серцях посіяно надію на розвій понівеченої і занед баної тоталітарним комуністичним режимом наці ональної духовости. Щоправда, за тих стагнаційних часів я з трудом усе ж таки видрукував у періодиці фрагменти листів Катерини Білокур, які приголом шили творчу інтелігенцію, опублікував десятки статтей про її життєвий і творчий подвиг, написав повість-есе ’’Квіти мої, діти” (див. книжку ’’Наодинці з совістю”, 1988), а нині альбом репродукцій з картин, книжка листів ”Я буду таки художником!” із моєю вступною статтею, розвідками й коментарями безна дійно сиротами тиняються попід видавництвами, бо ті, збанкрутілі, майже позбавлені державної дотації, заледве животіють. А як же нам іти в майбутнє без духовної спадщини богданівської чарівниці-одержи- миці? Основні роботи K. Білокур зберігаються в Державному музеї українського народного декоративно-прикладного мистецтва в Києві та в Яготинській картинній ґалерії (Яготин Київської области). Катерина Білокур. Гілка яблуні. 1955. Kateryna Bilokur. Appietree Branch. 1955. Олені Кульчицькій Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top