Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЖОВТЕНЬ Три роси обіб’єш, Три криниці вип’єш, Здійсниться наша мрія — Станемо на вогненного змія! — В. Свідзінський. Баляди. Колись — за семи ріками — уранці цвіла латаття злотом далечінь і жеврів яскір ярко й молочій і мріли жовтожаром помаранчі. Любов, серця окриливши юначі, займала, кликала на буйний бій, на кубла негіді, що в них, як в шанці, чигав потворний жовтобрюхий змій. Повзли назустріч трясці й жовтяниці, в очах чорніло від ураз і яду і жовчю бралися слова ясні. Але ж загинув змій! Чи тільки сниться? ...По бойовищі молодого саду чвалує осінь на гнідім коні. ДО КОШИКА ІСТОРІЇ МИКОЛА КАГАРЛИЦЬКИМ СВІТЛОДАЙНИЙ ПЕНЗЕЛЬ У МОРОЦІ ЖИТТЯ (ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА ЛЕГЕНДАРНОЇ КАТЕРИНИ БІЛОКУР) Катерина Білокур. Привіт урожаю. 1946. Kateryna Biiokur. Harvest. 1946. Якщо вірити крилатій сентенції Вільяма С. Мо- ема, що ’’Людина, про яку складено леґенду, дістає пашпорт на безсмертя”, то богданівська художниця- самоук Катерина Білокур (1900 — 1961), обрісши за життя не одною лсґендою, заслужила безсмертя не лише в свого народу. І найправдивіша леґенда вже та, що Катерина Білокур, либонь, чи не єдина в світовому мистецтві неосвічена селянка, котра само тужки, ні з якими педагогами не знаючись, навіть не чуючи ніколи ’’гласу учителя в школі”, сягнула воістину фантастичних висот у малярстві, а, як зго дом з’ясувалося, і в листах, кращі сторінки яких сприймаються нашими сучасниками ніби новелі-пер- лини, котрим по-доброму позаздрити може першо рядний літератор, що черпає наснагу з бездонної криниці рідної мови, фолкльору. Тож як розповісти в короткому зарисі про неї, генія з глухої, за дитинства й молодости художниці Богом забутої Богданівки на Київщині, що стала відомою тепер у багатьох відлеглих куточках плянети Земля? І, либонь, розпочну я розповідь про жінку не від світу цього цитуванням фрагменту з її листа з 11 лютого 1948 року до малознаної професіональної художниці Емми Гурович, у якому пристрасна душа Катерини Білокур, зранена образою, кинулась на захист свого людського й мистецького ”я”: ”Ой Емма Іллічна, якби ви знали, як ви мене оскорбили нещасну художницю-самоуку! Скільки я із-за цього, як я його зву, святого малювання, зазнала всякої кривди й зневаги! Та думаю, нехай кривдять: любов моя велика, терпіння і праця все переможуть
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
