Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
І ОЖИЛА РОДИННА ПАМ’ЯТЬ ЯК ДОРІС ШИМА З ПЕНСИЛЬВАНІЇ ЗНАЙШЛА СВОЄ КОРІННЯ В КАРПАТАХ Світова організація ООН проголосила 1994 рік Роком родини. З цієї нагоди багато людей у цілому с в іт і шукає своє родинне коріння. Цій те м і присвячена і розповідь доцента університету ім. Шафарика у Пряшеві Івана Бирчака, за спеціяльністю фізика. Він — уродженець українського села Руська Воля на Пряшівщині, заснованого ще у XV с т о л іт т і. Розповідь про розшуки його далекої родички зі США Доріс Шими-Паціґи — типова для багатьох нинішніх американців, які про своє походження майже нічого не знають, або знаю ть дуж е мало. Ставш и стовідсотковим и американцями, вони забули і мову, і віру, і звичаї своїх далеких предків, чим збіднили самих себе. Доріс знайшла коріння свого роду. Вона ще не знає історії краю, з якого приїхали її прадід та прабабка, але вона хоче її пізнати. А це добре. Дуже добре. Віримо, що в цьому відношені в неї будуть послідовники. їх розповіді ми охоче опублікуємо на сторінках нашого журналу. Редакція. Греко-католицька церква в Панкасатевні, Пенсильванія, будували Ілько і Михайло Шими з краянами. Greek-Catholic Church in Pennsylvania. Пішла бьі я пішла до той Америкьі, Кебьі на рік, на два, але не навікьі. (З лемківської народної пісні). Історія, про яку я хочу розповісти, принаймні її перша частина, типова майже для кожного україн ського села Пряшівщини наприкінці минулого і на початку нашого століття. Тоді майже з кожного села в гористих Карпатах десятки, а то й сотні людей від’їжджали за море. Молоді, здорові, працездатні люди з плачем прощалися зі своїми близькими, зі своїм минулим в надії на легше і багатше життя у чужому далекому краї. Кожен залишав щось рідне і дороге: той стареньких батьків, той кохану дівчину, інший — дружину з малими дітьми. Всі вирушали в світ не з розкоші, а з горя. Вони мріяли в далекій Америці заробити гроші і через рік-два повернутися додому: докупити до своєї неврожайної смужки поля на гірських схилах ще одну ріллю і ґаздувати. Та людська доля має свої закони, а вона часто не дозичила тим людям повернутися до рідного краю. Така доля спіткала свого часу і уродженця села Чирч Старолюбовнянської округи (Словаччина) Ілька Шиму. Майже сто років тому — у 1895 році він з дружиною Катериною (з роду Штефанчик) із сусід нього села Обручне і з чотирнадцятирічним сином Михайлом, попрощавшись зі своїм братом і трьома сестрами, сів на ”шифу” і попрямував в Америку. Поселилися вони, як і тисячі інших земляків, у штаті Пенсильванія. Там купили невеличку ферму, побудували будиночок і почали нове життя. Через деякий час на території ферми відкрили шахту, де видобували кам’яне вугілля. Там, у Пенсильванії, в подружжя Шимів народилося ще троє дітей: Іван (Джон), Ганна (Ені) і Зузана (Сюзі). Ілько Шима був одним із засновників греко-ка- толицької церкви свв. Петра і Павла в Панксатевні і одним із фундаторів греко-католицької унії в тому ж місті. Не забував він і про своє рідне село. Дотепер у чирчанській капличці за селом, куди кожної першої вересневої неділі сходяться тисячі людей на відпуст, є ікона Богородиці, на якій написано, що на її куп- лення назбирав гроші Ілько Шима з Америки. Спо- Ілько ИІима зі своєю родиною в Америці, 1906 рік. Ilko Shy та with his family in 1906. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top