Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
І ОЖИЛА РОДИННА ПАМ’ЯТЬ ЯК ДОРІС ШИМА З ПЕНСИЛЬВАНІЇ ЗНАЙШЛА СВОЄ КОРІННЯ В КАРПАТАХ Світова організація ООН проголосила 1994 рік Роком родини. З цієї нагоди багато людей у цілому с в іт і шукає своє родинне коріння. Цій те м і присвячена і розповідь доцента університету ім. Шафарика у Пряшеві Івана Бирчака, за спеціяльністю фізика. Він — уродженець українського села Руська Воля на Пряшівщині, заснованого ще у XV с т о л іт т і. Розповідь про розшуки його далекої родички зі США Доріс Шими-Паціґи — типова для багатьох нинішніх американців, які про своє походження майже нічого не знають, або знаю ть дуж е мало. Ставш и стовідсотковим и американцями, вони забули і мову, і віру, і звичаї своїх далеких предків, чим збіднили самих себе. Доріс знайшла коріння свого роду. Вона ще не знає історії краю, з якого приїхали її прадід та прабабка, але вона хоче її пізнати. А це добре. Дуже добре. Віримо, що в цьому відношені в неї будуть послідовники. їх розповіді ми охоче опублікуємо на сторінках нашого журналу. Редакція. Греко-католицька церква в Панкасатевні, Пенсильванія, будували Ілько і Михайло Шими з краянами. Greek-Catholic Church in Pennsylvania. Пішла бьі я пішла до той Америкьі, Кебьі на рік, на два, але не навікьі. (З лемківської народної пісні). Історія, про яку я хочу розповісти, принаймні її перша частина, типова майже для кожного україн ського села Пряшівщини наприкінці минулого і на початку нашого століття. Тоді майже з кожного села в гористих Карпатах десятки, а то й сотні людей від’їжджали за море. Молоді, здорові, працездатні люди з плачем прощалися зі своїми близькими, зі своїм минулим в надії на легше і багатше життя у чужому далекому краї. Кожен залишав щось рідне і дороге: той стареньких батьків, той кохану дівчину, інший — дружину з малими дітьми. Всі вирушали в світ не з розкоші, а з горя. Вони мріяли в далекій Америці заробити гроші і через рік-два повернутися додому: докупити до своєї неврожайної смужки поля на гірських схилах ще одну ріллю і ґаздувати. Та людська доля має свої закони, а вона часто не дозичила тим людям повернутися до рідного краю. Така доля спіткала свого часу і уродженця села Чирч Старолюбовнянської округи (Словаччина) Ілька Шиму. Майже сто років тому — у 1895 році він з дружиною Катериною (з роду Штефанчик) із сусід нього села Обручне і з чотирнадцятирічним сином Михайлом, попрощавшись зі своїм братом і трьома сестрами, сів на ”шифу” і попрямував в Америку. Поселилися вони, як і тисячі інших земляків, у штаті Пенсильванія. Там купили невеличку ферму, побудували будиночок і почали нове життя. Через деякий час на території ферми відкрили шахту, де видобували кам’яне вугілля. Там, у Пенсильванії, в подружжя Шимів народилося ще троє дітей: Іван (Джон), Ганна (Ені) і Зузана (Сюзі). Ілько Шима був одним із засновників греко-ка- толицької церкви свв. Петра і Павла в Панксатевні і одним із фундаторів греко-католицької унії в тому ж місті. Не забував він і про своє рідне село. Дотепер у чирчанській капличці за селом, куди кожної першої вересневої неділі сходяться тисячі людей на відпуст, є ікона Богородиці, на якій написано, що на її куп- лення назбирав гроші Ілько Шима з Америки. Спо- Ілько ИІима зі своєю родиною в Америці, 1906 рік. Ilko Shy та with his family in 1906. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top