Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Неси в душі свою найкращу думу, Свою сердечну мрію золоту Шляхом життя, посеред крику й шуму У вічности глибоку самоту. А ідучи не розсипай проміння, Не обтрясай небесної роси, Шоби в момент найбільшого терпіння Мав ти світило вічної краси. Відбитка оригіналу рукопису з архіву Богдана Лепкого, 1923 р. надіслав д-р Роман Смик, опікун архіву Б. Лепкого. От я жалілась і в район, і в колгосп, щоб допо могли, щоб знайшли таку людину, щоб вона хоч двічі на тиждень могла приходити та допомагати мені, чи в хаті прибрати, сорочку випрати, дрів нарубати, а влітку полола б, а я що таки хоч трохи малювала, та на моє прохання ніхто не звернув уваги. Та й допеклась я й доплакалась над своєю гіркою недолею, що заболіло в мене в животі. Це ще був сніг, так наче і не дуже, а тепер уже так болить, що я й хати не перейду. І ніде і не лікуюсь, бо нема на кого покинути хату і таку ж хвору стару матір — і так ми вдвох лижем (лежимо — М. К.). Город бур’яном заростає, а я лежу. Отак-то воно. Оце така моя повість...” Що до цього додати? А хіба те, що драматична, на грані трагічного повість за життя не передбачає оптимістичного акорду по смерті художниці, хоч Україна й здобула статус незалежности і в наших серцях посіяно надію на розвій понівеченої і занед баної тоталітарним комуністичним режимом наці ональної духовости. Щоправда, за тих стагнаційних часів я з трудом усе ж таки видрукував у періодиці фрагменти листів Катерини Білокур, які приголом шили творчу інтелігенцію, опублікував десятки статтей про її життєвий і творчий подвиг, написав повість-есе ’’Квіти мої, діти” (див. книжку ’’Наодинці з совістю”, 1988), а нині альбом репродукцій з картин, книжка листів ”Я буду таки художником!” із моєю вступною статтею, розвідками й коментарями безна дійно сиротами тиняються попід видавництвами, бо ті, збанкрутілі, майже позбавлені державної дотації, заледве животіють. А як же нам іти в майбутнє без духовної спадщини богданівської чарівниці-одержи- миці? Основні роботи K. Білокур зберігаються в Державному музеї українського народного декоративно-прикладного мистецтва в Києві та в Яготинській картинній ґалерії (Яготин Київської области). Катерина Білокур. Гілка яблуні. 1955. Kateryna Bilokur. Appietree Branch. 1955. Олені Кульчицькій Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
