Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІРА ВОВК ПАРАСТАС ДЛЯ СТЕФАНІЇ ТУРКЕВИЧ-ЛУКІЯНОВИЧ (У п’ятнадцятиріччя від дня їїсмерти) Моє ставлення до Стефи Туркевич-Лукіянович, композиторки й музиколога, зовсім приватне і родин не. Воно оправдане тим, що її перша дочка, Зоя, з подружжя з Робертом Лісовським і я вибрали себе ще в дитинстві для поетично-малярської співпраці, яка триває по сьогоднішній день. Наші матері (обі Стефи) і наші бабуні по матерях були товаришками від шкільної лавки. Мені з Зоєю також довелося ходити до тих самих шкіл, почавши від гімназії УПТ у Львові з продовженням у дівочій вищій школі імени Кляри ІІІуманн у Дрездені. Ще пригадую собі родинний дім Туркевичів у розкішному саді біля церкви Святих П’ятниць у Львові, а в ньому дрібну тітку Стефу з тонкими рисами обличчя і мудрими карими очима. Вона мала якийсь особливий чар — суміш доброти, ніжности і потреби щастя. Ціла родина Туркевичів, як відомо, були талано виті музиканти, почавши від отця Туркевича, що був також дириґентом хору. Всі його діти грали на різних інструментах, між ними Стефа — на фортепіяні і арфі. Я не буду перераховувати перебігу її блискучих студій з докторатом музикології у Відні, також не маю на думці просліджувати її власних творів, бо то повинен зробити фахівець-музиколог, тим більше, що йдеться про новаторку в українській музиці, творчі надбання якої були незрозумілі і неоцінені її сучасниками. Хочу згадати її як жінку, матір, живу постать з безперечним сценічним хистом і малярським оком, яка придумувала своїм операм і балетам поетичні сюжети і складала з різнобарвних шматинок цікаві композиції, вишиваючи на них потім всілякі картинки. Так родилися килимки, що захоплювали мене в ди тинстві. Стефина голка й нитка робили чари, і з нічого та решток і відпадків виходили ляльки чи частини нашого вбрання. Стефа вміла бути нашою змовницею: розуміючи дитячу душу, завжди придумувала нам якісь незви чайні забави: свято іменин у фантастичних костю мах, чи (в народних строях) продажу гарячих ков басок на базарі ’’Рідної Школи”. Вона хотіла, щоб усі були щасливі. Мене вважа ла, після Зої і Святослави-Марії, своєю третьою дочкою. Роками вона на віддалі опікувалася мною, журилася моєю долею у Бразилії: хотіла, щоб я по вернулася знов до Европи, жила з нею або при наймні в сусідстві, щоб я була здорова і творча. Не всі сподівання Стефи сповнилися, бо життя має свої власні непроглядні і невблаганні дороги. Війна, еміґрація — спершу до Відня, потім до Англії, до Ірляндії і знов до Англії, довголітня непевність буття, родинні трагедії знищили її здоров’я і перед часно обірвали життя, яке, не зважаючи на перешко ди і недооцінення її особи, завжди пнулося до краси і творчости. Її листування зі мною тривало від 1951 до 1977 року. Воно переливається добротою і любов’ю до сім’ї, як і зворушує скромністю справжньої великої людини. Особливо там помітний хресний шлях її творчости. Я вибрала тут декілька її власних пасажів, які найкраще скажуть про ту неоціненну жінку, якою може гордитися наша нація. Хай цей спомин править їй за мій парастас для неї і хай Господь у вічності, там, де вже нема сліз і зідхань, винагородить їй безмежним світлом за її велике серце і за ревне творче шукання. 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
