Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
БОЙКІВСЬКИЙ ВЕЧІР У КЕРГОНКСОНІ 15 листопада 1991 року 89-ий Відділ СУА ім. Лесі Українки в Кергонксоні, Нью-Йорк, влаштував товариський вечір, присвячений Бойківщині. Комітет на чолі з імпрезовою референткою Зе- новією Ковальською приготував програму, що скла далася з доповіді, виступів і перекуски. Програму відкрила 3. Ковальська. Вона привітала гостей, що так численно зібрались, і попросила уродженку Бой- ківщини, виховну референтку Відділу Лідію Яців роз повісти про Бойківщину. Прелеґентка прочитала цікаву доповідь, корот кий зміст якої подаємо. Бойківщина лежить по обидва боки Високих Бескидів Центральних Карпат, на східньому Серед ньому Бескиді, на західніх Ґорґанах і на Середньому Підкарпатському узбіччі між Гуцульщиною і Лемків- щиною. Територія Бойківщини займає коло 8 тисяч кв. км, де живе майже 400,000 населення. Кліматичне розташування Підкарпаття не сприяє сільському господарству, бо гори затримують південні теплі вітри і на неурожайній гірській землі найліпше росте картопля, чорний біб, овес. Зате земні надра багаті на поклади нафти, кам’яної соли. Розвивається де ревна промисловість, скотарство. Більші міста Бой ківщини: Турка, Сколє, Синевідсько, Самбір, Бори слав, Дрогобич, Долина, Калуш і відома лікувальна місцевість Трускавець. Бойки відрізняються від сусідів мовою, одягом, звичаями і в будуванні хат з ґанками чи трибанних церков. Прелеґентка докладно описала народну но шу бойків і їх звичаї та святкування різних церковних свят і обрядів. Бойківський фолкльор є чи не най давніший на Україні. Бойківщина лежить на шляху, по якому йшли дикі орди гунів, турків і татарів, що забирали бойків у неволю (ясир). Українські князі будували охоронні городища і підземні ходи та поселювали там бойо вих людей на охорону кордонів. Ще й дотепер зали шилися свідки княжої доби в с. Лаврові. На руїнах княжих укріплень постав славний Василіянський монастир, що відіграв велику ролю в національному і культурному відродженні Бойківщини. Існує давній переказ про могилу князя Святослава, яка лежить в долині на правому березі ріки Опору, біля міста Сколє, що підтверджується археологічними розко пками. Провадилися археологічні розкопки в с. Куль- чицях, звідки походить один з найславніших синів Бойківщини, організатор Запорізької Січі, Петро Ко- нашевич-Сагайдачний, і герой турецьких воєн під Віднем — Юрій Франц Кульчицький. Бойківщина видала багатьох видатних постатей в культурному і політичному житті та найвидатніши- ми з них були письменник Іван Франко і провідник революційних націоналістів Степан Бандера. Волелюбні бойки боролися з польськими чи австро-угорськими гнобителями збройно (йшли в опришки чи на Запорізьку Січ) або легально — ви силали скарги до суду ще за кріпацтва (знайдено судову хроніку на Долинщині). Під час визвольних змагань 1918 р. до Україн ських Січових Стрільців голосилися навіть 14-літні юнаки, а в Самборі засновано було старшинську школу. В 1938 р. свідома молодь продиралася через польські кордони на Закарпаття, шоб поповнити ряди Карпатської Січі. У Другій світовій війні молодь Бойківщини ста новила велику частину рядів Української Галицької Дивізії. Багато свідомого населення згинуло в біль шовицьких і німецьких тюрмах і концентраційних таборах. Великі жертви понесла Бойківщина в рядах Української Повстанської Армії, де згинули герой ською смертю: Олекса Гасин (Лицар), Степан Хрін і багато інших. Велику ролю у національному відродженні Бой ківщини відіграло українське священство, що видало з своїх рядів Еидатних людей, а також причинилося до культурної і політичної просвіти своїх парафіян. Бойківщина має найбільше чудотворних ікон Пре чистої Діви Марії: чудотворна ікона в Самборі, у Лаврівському монастирі, у Гошеві, до якої відбува лися масові прощі, а останньо — у Грушеві. У 1928 р. у Самборі засновано музей і видано 11 чисел "Літопису Бойківщини”, у Стрию було засно вано товариство "Верховина”. Все це перестало існувати з початком Другої світової війни. На еміграції, в Америці, в 1968 р. засновано Ко мітет Бойківщини і видавано ’’Бюлетень”, пізніше замінено на квартальник ’’Літопис Бойківщини”. Ста ранням Головної Управи товариства ’’Бойківщина” видано антологію бойківської поезії і прози ’’Літе ратурна Бойківщина”. Товариства ’’Бойківщина” є в Канаді і Англії. Після доповіді виступив квартет союзянок у складі: Мирослави Кондри, Галини Хамули, Зеновії Ковальської та Емілії Реннер. Він відспівав дві пісні: ’’Туга за родинов” (слова о. Гушалевича, муз. Во- робкевича), написану бойківським говором, і народну пісню ”У гаю, при Дунаю”. Зеновія Гулей прочитала гумореску ”В адвоката”, яку написала Стефанія Мороз, а Лідія Яців — віршо вану гумореску ”Піч”. Після цього квартет відспівав пісню Нижанківського ”В гаю зеленім” і кілька бой ківських коломийок. Товариський вечір закінчено смачною перекус кою, яку приготували господарські референтки. Ве чір нагадав багатьом присутнім залишені рідні місця і їх молодість. Ольга Денисенко, пресова референтка Відділу “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1992 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
