Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ОЛЕКСІЙ ДОВГИЙ СОВІСТЬ Куди б не йшов, не їхав би куди, Який тягар не ніс би за плечима, На мене мати дивиться завжди Печальними і чистими очима. Теплом очей тих завше дорожу, До них лечу, неначе птах у небі. Я погляд матері в собі ношу, Як вічний скарб, збережений для себе. Хай проживу на світі років сто, Побачу сотні поглядів навколо, Але отак, як мати, вже ніхто На мене не подивиться ніколи. Моя матусе, вибач за усе: За неувагу і синівські болі... Мені твій погляд завше принесе Благословення на життя і долю. Від тебе я нічого не втаю І лицемірить думку не примушу. Завжди в твоєму погляді стою І в ньому власну очищаю душу. Треба віддати належне і так званим ’’мамам”. Це ті жінки, часто-густо бездітні, що добровільно пра цюють в напрямі підвищення грамотности досить неграмотного населення нашої країни. Вони навча ють писати і читати дорослих людей, яких ні рідні матері, ні школа не навчили грамотности в дитячому віці і які прерізними способами протягом років при ховували цю ваду. Така праця нелегка, як і нелегке материнство, але успіхи дорослих "дітей”, їх вдяч ність за визволення від неписьменности приносять задоволення цим жінкам — "мамам”. Такими ж ма терями є вчителі шкіл українознавства, дитячих сад ків і світличок, котрі роками трудяться, навчаючи не своїх дітей культури їх предків. І ще також матерями, гідними подяки, треба вважати тих жінок, які зай маються збірками стипендійних фондів і різних по дарунків для українських дітей в країнах, що роз виваються, по різних кінцях світу, в тому числі і багатої, але слабо розвиненої України. Пошануймо і тих матерів, які вміло поєднують свої професійні зацікавлення і материнські, але не нехтуймо і тими, що присвячують весь свій час на виховання дітей і домашні обов’язки, а також тих, які повертаються до своїх кар’єр, до вищих шкіл, або починають нові кар’єри, коли діти підростають і не потребують постійної уваги. В День матері треба також поклонитись Єдиній Матері і просити Її взяти нас під свій покров. У 1979 році, коли він жив на засланні "широкой страньї”, в Бурятії, десь під монгольським кордоном, літературний критик і поет Євген Сверстюк написав сонет про Неї — ’’Сикстінську Мадонну” (сонет на друкований у збірці Юрія Луцького "Листування з Євгеном Сверстюком", в-во "Смолоскип”, 1992, стор. 27); З лицем тривожним, з мудрим немовлям Вона ступає на хитких хмаринах... Чи буде там олюднена земля І щедре сонце для її дитини? У невідомість, як у глупу ніч, Вона несе дитину мов по лезах, І в материнськім серці глибині Ячить провісницький пророчий безум, Але любов рішуча, як офіра... Але опора нам єдина — віра... І завмира замирена тривога. Вона несе з покликання — нести. А тіні розпластались, мов хрести, І вся надія в ній — лише на Бога. У матері — "любов рішуча, як офіра". Рішуча любов — навіть тоді, коли ми негідні були цієї лю- бови, бо любов — одна з основних прикмет матерів. Визнаймо це, принаймні, в той один день в році, у День матері! Лев Олександрович 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
