Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІРА ВОВК ПАРАСТАС ДЛЯ СТЕФАНІЇ ТУРКЕВИЧ-ЛУКІЯНОВИЧ (У п’ятнадцятиріччя від дня їїсмерти) Моє ставлення до Стефи Туркевич-Лукіянович, композиторки й музиколога, зовсім приватне і родин не. Воно оправдане тим, що її перша дочка, Зоя, з подружжя з Робертом Лісовським і я вибрали себе ще в дитинстві для поетично-малярської співпраці, яка триває по сьогоднішній день. Наші матері (обі Стефи) і наші бабуні по матерях були товаришками від шкільної лавки. Мені з Зоєю також довелося ходити до тих самих шкіл, почавши від гімназії УПТ у Львові з продовженням у дівочій вищій школі імени Кляри ІІІуманн у Дрездені. Ще пригадую собі родинний дім Туркевичів у розкішному саді біля церкви Святих П’ятниць у Львові, а в ньому дрібну тітку Стефу з тонкими рисами обличчя і мудрими карими очима. Вона мала якийсь особливий чар — суміш доброти, ніжности і потреби щастя. Ціла родина Туркевичів, як відомо, були талано виті музиканти, почавши від отця Туркевича, що був також дириґентом хору. Всі його діти грали на різних інструментах, між ними Стефа — на фортепіяні і арфі. Я не буду перераховувати перебігу її блискучих студій з докторатом музикології у Відні, також не маю на думці просліджувати її власних творів, бо то повинен зробити фахівець-музиколог, тим більше, що йдеться про новаторку в українській музиці, творчі надбання якої були незрозумілі і неоцінені її сучасниками. Хочу згадати її як жінку, матір, живу постать з безперечним сценічним хистом і малярським оком, яка придумувала своїм операм і балетам поетичні сюжети і складала з різнобарвних шматинок цікаві композиції, вишиваючи на них потім всілякі картинки. Так родилися килимки, що захоплювали мене в ди тинстві. Стефина голка й нитка робили чари, і з нічого та решток і відпадків виходили ляльки чи частини нашого вбрання. Стефа вміла бути нашою змовницею: розуміючи дитячу душу, завжди придумувала нам якісь незви чайні забави: свято іменин у фантастичних костю мах, чи (в народних строях) продажу гарячих ков басок на базарі ’’Рідної Школи”. Вона хотіла, щоб усі були щасливі. Мене вважа ла, після Зої і Святослави-Марії, своєю третьою дочкою. Роками вона на віддалі опікувалася мною, журилася моєю долею у Бразилії: хотіла, щоб я по вернулася знов до Европи, жила з нею або при наймні в сусідстві, щоб я була здорова і творча. Не всі сподівання Стефи сповнилися, бо життя має свої власні непроглядні і невблаганні дороги. Війна, еміґрація — спершу до Відня, потім до Англії, до Ірляндії і знов до Англії, довголітня непевність буття, родинні трагедії знищили її здоров’я і перед часно обірвали життя, яке, не зважаючи на перешко ди і недооцінення її особи, завжди пнулося до краси і творчости. Її листування зі мною тривало від 1951 до 1977 року. Воно переливається добротою і любов’ю до сім’ї, як і зворушує скромністю справжньої великої людини. Особливо там помітний хресний шлях її творчости. Я вибрала тут декілька її власних пасажів, які найкраще скажуть про ту неоціненну жінку, якою може гордитися наша нація. Хай цей спомин править їй за мій парастас для неї і хай Господь у вічності, там, де вже нема сліз і зідхань, винагородить їй безмежним світлом за її велике серце і за ревне творче шукання. 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
