Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ли, потім прочитали, потім ще раз почули в іншому порядку, а тоді мусіли відгадати, яке пояснення, що означає (пояснення були надруковані, а нові слова ми чули й мали вписати самі). З двадцяти слів я, на своє здивування, запам’ятала усі двадцять! І то за яких півгодини, без жодної напруги уваги чи пам’яти (більшість учасників також запам’ятала майже всі слова). Мій досвід зі студентами був дуже цікавий. Хоч я мала з ними лише одну годину денно — навіть менше, 45 хвилин — замість трьох годин, які пропо нує Лозанов, вони всі навчилися читати й говори ти і навіть писати в обсязі приблизно першого навчального курсу звичайних викладів мови. При цьому товариська атмосфера була така виняткова, що студенти залюбки приходили до кляси, зустріча лися поза клясами і ніяк не хотіли перейти до ’’нор мальних” методів викладання, так що мені довелося викладати цим методом два роки. Я з вислідів була не вповні задоволена, але студенти були в захоп ленні. Мушу сказати, що мені доводилося готуватися до кожної лекції години по три. Я складала тексти (діялоги), граматичні пояснення з малюнками, різ ного роду гри тощо. Кожного дня, після лекції я зазначала, які вправи були вдалі, а які йшли мляво. Під час лекції вчитель мусить бути увесь час свідо мий того, як реаґують студенти, чи вся їхня увага зо середжена на матеріялі, чи не починають вони втомлюватися або нудьгувати. Треба кожну лекцію вести, як дириґент або театральний режисер. Така праця вимагає творчої уяви, а також великої нер вової напруги. Лозанівські вчителі звичайно по трьох місяцях дістають перерву. Підсумовуючи хочу ствердити: метод Лозанова чудовий, цікавий, це ме тод майбутнього, але я його не можу рекомендувати вчителям у звичайних школах зі звичайною програ мою та вимогами. Можливо, що хтось зацікавиться цим методом і спробує вжити його десь на літніх таборах або школах. Тепер про зовсім інший метод: індивідуалізова ного навчання під керівництвом учителя. Цей метод розробив і удосконалив Леон Тварог, професор Огайського штатного університету та голова Центру Слов’янських та Східньо-Европейських Наук того університету. Сам поляк з походження, Леон Тварог перше розробив польські матеріяли, а, згодом заду мав скласти навчальні матеріяли — для всіх слов’ян ських мов і створив для цього спеціяльний проект (фонди на це дала держава). Мене було запрошено як автора підручника української мови, який вважа ється найбільш поширеним з усіх поза межами Ук раїни (нещодавно вийшло вже третє видання з трьохтисячним накладом). Згідно з плянами Тварога співучасники проекту мали складати індивідуалізо вані матеріяли на базі вже існуючих підручників. Мій підручник, що його видав Канадський Інститут Українських Студій ще 1980 року, сприймався різ ними педагогами по-різному: одні вважали його за надто перевантаженим граматично-лінґвістичною інформацією, інші, навпаки, вважали це за плюс (на приклад, викладачі Гарвардської літньої школи українознавства впродовж багатьох років вживали його на своїх курсах української мови). Коли почалася праця над індивідуалізованими матеріялами (скорочено ІМ) наша українська група, тобто я і Валентин Болен, мій колишній студент, який в той час викладав українську мову в Огайсько- му університеті, порадилися й прийшли до висновку, що при складанні ІМ варто виправити будьякі недо ліки підручника, пристосувавши його до ’’пересіч ного” студента, який, можливо вивчатиме українську мову за цими матеріялами самостійно, без допомоги вчителя. Отже, деякі правила ми спростили, інші, навпаки, поширили прикладами, а деякі взагалі усу нули (учень одержував точні вказівки, які правила й вправи до них він має вживати — чи з підручника чи з нових матеріялів). Наша праця полягала головним чином у тому, що ми складали нові вправи, які надаються до індивідуалізованого методу навчання. Такі вправи було розроблено до кожної з 20 лекцій підручника і до них складено ’’ключ”, тобто подано відповіді для самоперевірки. Багато нових вправ було розраховано на усне мовлення — діялоги з учителем, відповіді на питання до текстів або ма люнків (тексти записано на магнітофоні), вільний переказ прочитаного матеріялу, тощо. Для пожвав лення процесу вивчення нових слів ми ввели ребуси та кросворди. При цьому ми мали можливість подати багато додаткового матеріялу в формі фото графій та різного роду інформації про Україну — її мешканців, її історію та культуру. Підручник вийшов як малий довідник з україно знавства і одночасно міг виконувати ролю початко вої читанки. Для вчителя ми склали окремий довід ник з вправами, матеріялами для перевірки та відпо відями. Перші ІМ були готові влітку 1983 року й охоплювали перші десять лекцій підручника. На ступного літа праця продовжилася в іншому складі: замість Болена до української групи увійшли проф. Юрій Перфецький з Коледжу Ля Саль (Пенсильва- нія) та Катерина Довбенко, викладачка української мови Пітсбургського університету. Спільними силами ми закінчили працю над рештою підручника. Цим разом, за ініціятивою Юрка Перфецького, до всіх матеріялів було складено показник дієслів з ос новними формами та керуванням (цю вартісну робо ту Юрко виконав сам і її було видано окремо, як до даток). Крім того, інший додаток містив у собі різно манітні вислови часу, ще один подавав прийменники з прикладами їхнього вживання, і, нарешті, для лю бителів спорту Юрко, сам спортовець, склав список української спортової термінології. Коли працю було закінчено, Тварог вирішив продовжити проект і скласти підручник для тих, що вже оволоділи осно вами граматики й хочуть удосконалити своє знання мови, головним чином поширити запас слів. Цією частиною проекту зайнялися ми з Катериною Дов- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top