Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Г у ц у л ь с ь к і х р е с т и 19 с т . — з к о л е к ц ії а в т о р а котрі вдягаються в прекрасно кольоритні народні ноші. Одночасно він зрисував українку, і його рисунок потверджує опис Ф он-Ґуна відносно багат ства шийних прикрас селянського жіноцтва, (рис. 3). Вацлав Корабєвіч у своїй книзі "Слєдамі Амулету” подає кілька зразків українських хрестів. Зокрема звертає на себе увагу гуцульський нашийник, ’’Зґарда” , з дев’яти декоративних типово гуцульських хрестів, з більшим хрестом посередині. Ношення хрестів та медальйонів не обмежу валось лиш до жіноцтва. Українська мати, виряджа ючи свого сина в похід або далеку дорогу благосло вила його хрестом, чи похідною нагрудною іконою, (рис. 5 і 6). Ці символи віри боронили юнака від всього лихого, а в бою від ворожої кулі. Я. Ф. Головацький в докладнім описі леґіня 19 століття, між іншим згадує, що ” ... На груді в гуцула висить жовтий мідяний хрест на ланцю ж ку або на ременці. І хрест і ланцюжок — все своєї роботи” Наші предки носили на грудях своєрідні докази своєї приналежности до християнської віри. Цей звичай прийшов на Русь-Україну з Візантії. Крім хрестів наші предки носили також на грудях медальйони, нагрудні образки, дукачі з зображенням Богородиці, Св. Тройці, Св. Миколая, Св. Іллі, князів і т. п. Ці хрести та емблеми носили наші предки, особливо жіноцтво під час княжої доби, козацьких часів аж до першої світової війни, після якої з різних причин цей звичай почав занепадати. В час розвитку Київського та Галицько-Волин ського Князівства по всіх більших містах України ремісники-золотарі мали спеціяльні майстерні, де виробляли хрести, ікони та дукачі. Центром виробу цих емблем був Київ, одначе золотарство було поширене по всій Україні. В самім Львові в 14-15 століттях було понад ЗО золотарів. З часом центрами виробів хрестиянських емблем стали манастирі й окремі народні золотарі. Археологічні досліди вказують на безпосередню спільність форм металевого мистецтва всіх частин України. Металеві вироби народнього мистецтва та нашийні прикраси є цінною й маловідомою спадщи ною українського народу. Пройдені лихоліття, зруйнування міст і селищ були причиною занепаду цього роду виробництва. Знаходять ці цінні пам’ятки лише при розкопах старих городовищ і могил. Ці народні скарби є рідкістю взагалі, а тим більше поза межами України. Автор хоче цією скромною статтею та ілюстраціями звернути увагу читачів на забуту прекрасну і багату спадщину свого народу, а особливо на силу віри й красу україн ського релігійного народнього мистецтва. Володимир Пилишенко Використана Бібліографія Л. Вербицький, ’’Взори домашнього промислу селян Русі”, Львів 1832 Вацлав Карабєвіч "Слєдами Амулету", Варшава 1974. Томас Мічель, ’’Руссіан піктурес” , Лондон 1889. І. Г. Спаський, ’’Дукати й дукачі України”, Київ 1970. Л. М. Суха, ’’Художні вироби українців Східніх Карпат”, Київ 1959. О. Цинкаловський, ’’Емблеми християнства на Україні", Варшава 1972 Г у ц у л ь с ь к и й х р е с т з к о л е к ц ії а в т о р а . НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1977 З Н а г р у д н і ік о н и Б о г о м а т е р і з к а з а ц ь к и х ч а с ів і св. М и к о л а н , п р а в д о п о д іб н о з В о л и н і — з е о л е к ц ії а в т о р а 19 ст .
Page load link
Go to Top