Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Вже в попередньому числі ” Н.Ж.” мусіла я поділи тися з вами коментарями про нововідкриту знов тему: чи жінки-матері мають працювати і т.п. Очевидно, що ця тема є невичерпана й кожна особа мусить її розсудливо розв’язати залежно від своїх бажань, здібностей, обов’язків і наставлення всіх чле нів родини. Згадувана дискусія, про яку я розпові дала, була немов продовжена в домі моїх сусідів, коли до них приїхали гості, і куди й мене запросили. Мати сусідки, п. Марія, твердила, що тільки жінка може добре виховати дітей, і що так завжди було в нашім народі, який саме через це задержався фізич но й морально здоровим. Пан Б., з Генерації спів бесідниці, твердив троха інакше: — Шановна пані, прошу взяти до уваги психологічний вплив на молодого хлопця, який виростає головно під опікою матері. Та від 11-го до 12-го року хлопець повинен бути виховуваний батьком! Отже чим менше мати ним займається, тим більше це дасть змогу хлопцеві звертатися до бать ка й тим краще й здоровіше це буде для майбут нього, зрілого мужчини! — Пане Б! Ви говорите немов матері мають нега тивний вплив на хлопців? Немов через минулі роки матері пошкодили українським синам? — Не кажу, що були шкідливими, але кажу, що вони забагато домінували над вихованням дітей, головно синів. Коли в роді нема вже батька, тоді це інакша ситуація, й тоді син часто скоріше мужніє. Та коли є батько, але тільки мати займається сином (а батько тоді або втікає до господарки, або на суспільну працю) — то сини виростають психологіч но дещо непевні себе, нерішучі, неенерґійні і т.п. — Дорогий пане Б., і можете це доказати, цю ’’ш коду”, зроблену матерями? ПОДЯКА ЗА ДАРУНКИ ДЛЯ МУЗЕЙНОЇ КРАМНИЧКИ Д якуємо В ідділам і приватним особам , які ж ертвували предм ети до крамнички у місяці травні: Відділ: 17, 33, 49, 59, 81, 82 і 95. Тетяна Душ енко, Б оф ф ало, Н.Й. Іванка Бучак, Ш енектаді, Н.Й. Д омна С відерська, Д елянсон, Н.Й. щиро дякуємо О лександра Різник заступниця голови СУА — Я б радше хотів звернути увагу на історичні факти. За княжих часів на Русі кожний молодий княженко (чи бояренко) мав вихователя воїна, зва ного ’’кормильцем” . Молоді хлопці виростали на мужів, вміли панувати і здобувати. За козацьких часів також молодий хлопець ішов з батьком на Січ і там виховувався. Та й козаки вміли обороняти своє, вміли мати державу! — А немов княгині чи козачки не спричинились до світлих моментів княжих та козацьких діб, пане Б.? — Так, це одне одного не заперечує. Та коли за останніх 100 років сини були виховувані матерями, а батьки йшли на працю, якось не дуже успішно в нас виходило. В тих частинах України, де традиційно батько домінував — була виявлена більша однозгід- ність в політичній співдії під час важливих моментів. В інших частинах України, де часто жінки були немов Одарки з ’’Запорожця за Дунаєм” , часом менше було виявів координації в політичній д ії під час визволь них змагань. Хто зна, чи тут не було саме психологічного впливу замалої уваги батьків і завеликої матерів! — Пане Б, я думаю, що тепер навіть в Америці вже минає мода спихати всі недоліки суспільства на погане виховання матерями! Пора вже зробити переоцінку і з точки психології! — Добре, шановна пані, може б ми в цім випадку звернулися до проф есійного психолога, спеціяліста цієї галузі? І, може, справді нам попросити цю дискусію полагодити опінією знавців? Спробуємо! Любов Калинович УСМІХНИСЯ Першоклясник Миросик прибіг схвильований зі школи і запитав свою маму: — Мамо, чи то правда, що я був у тебе в бондю (живо ті)? Мати трохи стривожена: — Правда... І я тебе штурхав? — Так. — То я тебе дуже перепрошую. Потім Миросик подумав і знову спитав: — Як ти довідалась, що я хлопчик? — Пан доктор мені сказав. П одала Н. Ч. НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1977 15 Тільки між нами і телефоном Чи ж ін к и - м а т е р і мают ь працю ват и?
Page load link
Go to Top