Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ З сумом повідомляємо членство СУА, що дня 29 грудня 1976 р. неспо дівано відійшла від нас всіма люблена і поважана членка, бл. п. пані добро дійка О лена з Ш умських Канда. Покійна народилася на Ярослав- щині 9 червня 1896 р. В її особі зійшли ся найкращі прикмети ідейного та ду- хово-спрямованого виховання. Особливою прикметою було прекрас не почуття гумору, дотепність, що ніколи її не залишала. Була теж вели ким знавцем і любителькою квітів, плекала і любовалася в українській вишивці, одержавши в 1928 р. нагоро ду за серветку на конкурсі журналу ’’Нова Хата”. Одружившись з бл. п. отцем Гри горієм Кандою була його невтомною помічницею і супутницею. Спершу подружжя осіло в Ярославі, де Отець був катехитом в гімназії. Опісля дов ший час перебували в селі Михнівці, турчанського повіту. Завдяки Отцеві організовано читальні і кооперативи; пані Добродійка гуртувала при собі жі нок на курсах вишивання та різних практичних господарських зайнять, а то й читала їм уривки творів Шевченка та інших українських письменників. Разом виховали ціле покоління націо нально свідомого населення, яке зумі ло своє цінне надбання передати дальше. Завжди привітні, готові до помочі, музикальні, отець Григорій і пані Добродійка були не тільки центром життя парафіяльного, але теж і това риського цілого турчанського повіту. На жаль, воєнні роки принесли зміни. Війна застала Родину в Лішні коло Дрогобича. Від 1945 до 1950 обслуговували українські переселенчі табори в Баварії. З приїздом до Аме рики, один рік були в Менессес, Вір- джінія, а опісля перебували у Фрек- віл, Пенсильвенія, обслуговуючи па рафію у Мейзвіл. По смерті отця Гри горія в 1959 p., пані Добродійка пере неслася до своєї доні, пані Д. Кічоров- ської у Меріленді. Невдовзі, після несподіваної смерти Др. Кічоровсько- го, поділилася з нею обов’язком ви ховування чотирьох малих дітей. Моє особисте знайомство з По кійною почалося з моїм вступом до ва- шінґтонського 78-го Відділу СУА. При тягнули мене не тільки привітна і ве села вдача, але й те, що її дотеп в слушний час не раз розв’язував склад ні проблеми. Була вирозуміла для мо лодших і для старших, черпала зі сво його великого досвіду і знання, щоби порадити, і взагалі ніколи не пропус кала нагоди, щоби помогти в спільно му ділі. Окрім Союзу Українок, Покійна була активною членкою своєї гро мади, парафії та Марійської Дружини при Церкві Св. Родини у Вашінґтоні. Залишила в смутку улюблену доню, дві сестри, три внучки, одного внука і двох правнуків Замість квітів на могилу Покійної, згідно з бажанням Родини, зібрано по жертви на Фонд Бабусі при СУА, та на будову Собору Пресв. Родини у Ва шінґтоні. Христина П ацлавська пресова референтка 78-го Відділу СУА, Вашінґтон Дня 8-го лютого 1977 р. ненадійно відійшла від нас довголітня членка 28- го Відділу СУА в Ньюарку, Н. Дж. бл. п. О ксана С огор-Тарнавська. Покійна народилася в Винниках біля Львова. Гімназію СС Василіянок закінчила іспитом зрілости в 1929 р. Чотири роки пізніше одержала диплом магістра гуманістичних наук львів ського університету. По другій світовій війні прибула до США і постійно замешкала в Ньюарку. Зраз по приїзді вписалася в члени 28- го Відділу і кільканадцять років була в ньому дуже активною, займаючи різні пости в управі. Довгі роки була культурно-освітньою і пресовою референткою. Виготовляла й виголошувала різні реферати, а один із них ’’Різдвяні звичаї” використала Централя СУА для Відділів. Покійна була музикальна, обдаро вана гарним голосом. Кілька років про вадила хор 28-го Відділу. Цей хор здобув другу нагороду на конкурсі хорів СУА в Ньюарку в 1957 р. Бл. п. Оксана була любителькою книжки. Тому була душею ’’Гуртка Книголюбів” при 28-му Відділі. З великим зрозумінням рецитувала поетичні і прозові твори. Займалася народнім мистецтвом, збирала вишивки, сама писала писанки, робила кераміку так, що в домі Покійної був неначе справжній музей. По професії була педагогом і то з покликання. Любила дітей і молодь. Три роки вела світличку 28-го Відділу і здобула собі велику любов дітей та симпатію батьків. Кілька років перед смертю не могла вже бути активною в Відділі через поважну недугу серця. Залишилася тільки вчителькою в ’’Рідній Школі”. Бл. п. Оксану любила і шанувала ціла ньюаркська громада. Дня 10-го лютого ц. р. з великим жалем прощали Покійну Її гімназійні товаришки, членки 28-го Відділу, учителі й учні "Рідної Школи”, численна ньюарська громада та багато людей з дооколичніх місцевостей. Вічна їй пам'ять! О льга М уссаковська голова Замість квітів в пам’ять бл. п. О кса ни Тарнавської складаємо 15.00 дол. (цеглину) на "Український Музей" Д арія і Роман Столярчуки НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1977 33
Page load link
Go to Top