Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Г у ц у л ь с ь к і х р е с т и 19 с т . — з к о л е к ц ії а в т о р а котрі вдягаються в прекрасно кольоритні народні ноші. Одночасно він зрисував українку, і його рисунок потверджує опис Ф он-Ґуна відносно багат ства шийних прикрас селянського жіноцтва, (рис. 3). Вацлав Корабєвіч у своїй книзі "Слєдамі Амулету” подає кілька зразків українських хрестів. Зокрема звертає на себе увагу гуцульський нашийник, ’’Зґарда” , з дев’яти декоративних типово гуцульських хрестів, з більшим хрестом посередині. Ношення хрестів та медальйонів не обмежу валось лиш до жіноцтва. Українська мати, виряджа ючи свого сина в похід або далеку дорогу благосло вила його хрестом, чи похідною нагрудною іконою, (рис. 5 і 6). Ці символи віри боронили юнака від всього лихого, а в бою від ворожої кулі. Я. Ф. Головацький в докладнім описі леґіня 19 століття, між іншим згадує, що ” ... На груді в гуцула висить жовтий мідяний хрест на ланцю ж ку або на ременці. І хрест і ланцюжок — все своєї роботи” Наші предки носили на грудях своєрідні докази своєї приналежности до християнської віри. Цей звичай прийшов на Русь-Україну з Візантії. Крім хрестів наші предки носили також на грудях медальйони, нагрудні образки, дукачі з зображенням Богородиці, Св. Тройці, Св. Миколая, Св. Іллі, князів і т. п. Ці хрести та емблеми носили наші предки, особливо жіноцтво під час княжої доби, козацьких часів аж до першої світової війни, після якої з різних причин цей звичай почав занепадати. В час розвитку Київського та Галицько-Волин ського Князівства по всіх більших містах України ремісники-золотарі мали спеціяльні майстерні, де виробляли хрести, ікони та дукачі. Центром виробу цих емблем був Київ, одначе золотарство було поширене по всій Україні. В самім Львові в 14-15 століттях було понад ЗО золотарів. З часом центрами виробів хрестиянських емблем стали манастирі й окремі народні золотарі. Археологічні досліди вказують на безпосередню спільність форм металевого мистецтва всіх частин України. Металеві вироби народнього мистецтва та нашийні прикраси є цінною й маловідомою спадщи ною українського народу. Пройдені лихоліття, зруйнування міст і селищ були причиною занепаду цього роду виробництва. Знаходять ці цінні пам’ятки лише при розкопах старих городовищ і могил. Ці народні скарби є рідкістю взагалі, а тим більше поза межами України. Автор хоче цією скромною статтею та ілюстраціями звернути увагу читачів на забуту прекрасну і багату спадщину свого народу, а особливо на силу віри й красу україн ського релігійного народнього мистецтва. Володимир Пилишенко Використана Бібліографія Л. Вербицький, ’’Взори домашнього промислу селян Русі”, Львів 1832 Вацлав Карабєвіч "Слєдами Амулету", Варшава 1974. Томас Мічель, ’’Руссіан піктурес” , Лондон 1889. І. Г. Спаський, ’’Дукати й дукачі України”, Київ 1970. Л. М. Суха, ’’Художні вироби українців Східніх Карпат”, Київ 1959. О. Цинкаловський, ’’Емблеми християнства на Україні", Варшава 1972 Г у ц у л ь с ь к и й х р е с т з к о л е к ц ії а в т о р а . НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1977 З Н а г р у д н і ік о н и Б о г о м а т е р і з к а з а ц ь к и х ч а с ів і св. М и к о л а н , п р а в д о п о д іб н о з В о л и н і — з е о л е к ц ії а в т о р а 19 ст .
Page load link
Go to Top