Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МИШКА В ШКОЛІ ІРИНА НЕВИЦЬКА Іншим разом пан учитель учив дітей про пса. На стіні висів кольоровий образ гарного вівчарського пса. Пан учитель стоїть на кафедрі з паличкою в ру ках і викладає: — Пес, або собака, належить до псячого роду. Має чотири ноги, голову, довгий хвіст. Малі псенята родяться сліпими. Пес живе з людьми, вірно їм слу жить. Пси є малі, великі, чорні, білі... — спокійно, цікаво говорить пан учитель. Всі діти слухають уваж но, тільки Матій Куколка щось непорушно, напру жено дивиться в один кут класу. Під стіною, на підлозі бачить малу дірку, а в ній два неспокійні вогники. Не слухає, не чує, не бачить нічого, крім тої діри в підлозі. Пан учитель докінчив навчання про собаку. Хвилинку мовчки дивлячись на уважні лиця своїх уч нів, він питає: — Ну, а тепер, що ви знаєте про собаку? — клеп- нув легонько паличкою по столі й став викликати: — Так, Кукулко, говори! Матійко ані не ворухнувся. Аж коли сусід стук нув його вбік, він встав, перелякано натяг шию, пона- тігав*сорочину, та очей не в силі відірвати від діри в підлозі. Пан учитель показав паличкою на картину собаки і ще раз терпеливо перепитав: — Ну, що то? — Мишка! — самовільно сказав Матійко. Та таким голосом, що учитель аж здригнув, чи хлопчи на часом не здурів. Спокійно показав на картину пса і ласкавим голосом питається знову: — Ну, Матійку, ліпше подивися на картину! Ну, та що це? — Мишка! — вже кричить Матій, махаючи рука ми на всі сторони. — Мишка, Мишка! — і показує рукою в кут. Вслід за ним весь клас загомонів: — Мишка, Мишка! З діри дійсно вибігла мала, сіра мишка і пусти лася прямо поміж лавки. — Тихо, тихо! — кричить пан учитель і паличкою б’є по столі. — Чи ви здуріли? Тихо! — словом і паличкою грозить школярам, але нічого не помагає. В класі настала справжня паніка! Дівчата і де котрі хлопці повилазили на лавки, бо ніхто не знає, де саме мишка знаходиться під лавками. Лиш декілька смільчаків разом з Матієм пусти лися під лави за мишкою, перекрикуються. — Туй є! Там є! їмай! Туй! Там! Один Матій догадався, що діру треба закрити, коли хотять зловити мишку. Затиснув в діру кусник крейди і далі пішов на розшуки за мишкою. Пан учитель бачить, що це вже не жарти: дис ципліна і авторитет опинились в небезпеці. Зіступив з кафедри і, махаючи палкою, крикнув: — Всі на місця! Всі, але зразу! Шум в класі на момент стихнув. Декотрі школярі знову всунулися до лавок. Якраз тоді бідна мишка вилізла на верх першої лавки. Вона тяжко, швидко 34 НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1977 К. ПЕРЕЛІСНА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
