Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОВЕРНЕННЯ ДО ЛЬВОВА Д есь дал еко-дал еко, що лиш слово дом ове, Д есь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, м оє місто-любове, Твоє бранне крило пролітає в мені. В цьому нашому світі у плинкім нощеденні, В цьому нашому світі, д е доля терпка, Моє місто-любове, нам з т о б о ю священні І світанок Данила і вечір Франка. Доки сняться нам сни, доки сняться нам ріки, І марнота марнот по душі не снує, Моє місто-любове, дорогі нам навіки Ті, хто д е с ь за тобою , ті, хто зараз тут є! Загальний вид міста Львів. Світл. О. Пежанський Overall view of Lwiw. ПЕРША РАНА А в то р присвячує цього ф епейтона як с а л ю т Україн ському Ж ін о ц т в у — на закін чення М іж н а р о д н ь о го Р оку Ж інки. Одна з найвидатніших жінок- учасниць наших Визвольних Змагань, Олена Степанівна, у своїх споминах п. з. "Напередодні великих подій”, виданих "Червоною Калиною” у Львові, в 1930-му році, так описує початки своєї військової кар’єри в рядах Січового Стрілецтва”: ”... 28 серпня 1914 року я відійшла д о с. Гаїв і зголосилася д о сотні. Сотник Чмола прийняв мене, по надумі, на свою відповідальність. Вночі ми залишили Гаї. Гомін війни з східнього ф ронту до х о д и в д о Львова. Були навіть чутки, що сотня звела вже бій з москалями і мала легко ранених. Тимчасом ми, у веселом у настрої, з бухонцями хліба на гостро-наїжених багнетах, бо не було їх д о чого покласти, — входили Личаківською вулицею в мури Львова. У першій чвірці, посередин і, йшли Гандзя Дмитерко і я”. (Стор. 43). Сотні призначено на постій бурсу У к р а ї н с ь к о г о П е д а г о г і ч н о г о Товариства при вулиці Х одоров- ського. На подвір’ї зробив перегляд вояцтва курінний Василь Дідушок, "мій Будинок великого театру у Львові The theater in Lwiw. особистий ворог”, — за словами авторки споминів. 30-го червня сотня відмаршувала на Головний двірець, д е її п осад ж ен о в вагони. П ер ед самим від’їздом транспорту, сотника Чмолу покликав д о с е б е командант Леґіону, от. Галущинський, і дав сотникові короткий наказ: "Скажи їй, хай заби рається з вагону"! "Це була, здається, п р и сл у га Д іду ш к а , — пиш е О. Степанівна, — а може... чиянебудь інша”. М о л о д а с т у д е н т к а -п а т р іо т к а , активна членка Стрілецької Органі зації ще з гімназійної лавки, д у ж е важко пережила цей прояв дискри мінації, — як ми тепер сказали б м о д н и м с л о в о м , — цю перш у, сер деш н у рану, нанесену їй не ворогом, а своїми ж таки товаришами зброї. Вона пише: "Обгорнув мене жаль, біль та обурення. Я не була при падковим гостем с е р е д стрільців. В стрілецьку акцію я вклала д о вибуху війни також частину своєї праці. Як посмів хтось зовсім новий с е р е д стрілецтва заборонити мені сповнити мій обов’язок — згинути за вибране діло?" (Стор. 44). А л е О л е н а С т е п а н ів н а н е належала д о тих жінок-вояків, що легко здаю ть позиції. Вона писала "гарячі, повні гніву слова протесту” д о Боєвої Управи у Львові. Тут боронив її справи д -р Кирило Трильовський. Інший член Управи, якого Степанівна не називає, запропонував їй працю... розвідчика в Болгарії, але вона не згодилась, б о "бридилася шпіонажі”. Врешті Боєва Управа дозволи ла їй виїхати з стрільцями-залишенцями, під командою д -р а В. С таросольського, д о місця постою Леґіону УСС. Там вона зустрілась з своєю подругою Гандзею Дмитерко, від котрої д ові далась, що її, Гандзю, теж викинули з транспорту, але аж у Стрию... НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1975 7
Page load link
Go to Top