Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’’Машерують стрільці добровольці” — у пісні про червону калину — Т е й видно село” , а там "Ідуть стрільці, січовії стрільці до бою ” . Навіть особисті переживання, зв’язані з ходом, рухом. Хоч би пісня про любов товариша Федька (Черника — прим, автора) малює його, як "тепер він десь манджає в далекую Сибір і очі здіймає до ясних-ясних зір” . А колективні найглибші переживання також зв’язані з походом. ” Ой та зажурились стрільці січовії, як Збруч річку проходили” . І знову ” ми йдем вперед, за нами вітер віє, і рідні нам кланяються жита". Це ж два епізоди походу, і з ними зв’язані глибокі переживання. А пісня, що безконечно глибоко лежала в стрілецькім побуті, "видиш брате мій” , — чи ж не каже вона, що "мерехтить в очах без конечний шлях”? Це просто візіонерське відчуття того, як "похід ” сильно і сутньо зв’язаний з життям стрілецтва. Похід не в значінні маршу, тільки фізичного руху, але похід, як ідея, як елемент життя, як стихія. Цю ідею походу я стрічав уже висловлену в іншій області мистецтва на чужині. Стоїть на Вацлавськім Наместі в Празі пам’ятник св. Вячеслава. На високому цоколі постать св. Вацлава на коні, нижче по чотирьох углах чотири постаті. Всі вони в русі. Всі йдуть. А коли глядіти на пам’ятник, маєш вражіння, що вони несуть на плечах кивот — кивот чеського народу, св. Вячеслава. Несуть його крізь століття. Така ідея походу "мерехтить в очах безконечний шлях” шлях для Нації. Йдемо ним. Ідемо і несемо на плечах, високо над головами — кивот. 1-ИЙ ЛИСТОПАД В КОЛОМИЇ Олена примак Ґамотова Спомин з давніх літ В історії кожного народу так, як і в історії життя кожної людини, є веселі і сумні хвилини. Веселим днем в історії української Галичини є день 1 листопада 1918 року. Нині я хочу Вам оповісти мої спомини з тих най кращих днів мого життя. — В той час я була ще дуже молода, але те, що я пережила, так глибоко врі залось в мою пам’ять, що ще нині ті моменти стоять мені живо перед очима. Велика світова війна почалась 1 серпня 1914 р. В місті Сараєво був застрілений австрійський престолонаслідник архи-князь Ф ранц — Ф ерди- нанд. Убив його серб, але хто видав наказ його убити, ще докладно не стверджено. Є дві версії. Перша, що це була робота Росії, яка вже тоді хотіла дістатись на Балкани, отже анархія і революція там була б їй наруку. Але є друга версія, що можливо його убили таки і свої. — Проф. Стефан Вероста, австрійський амбасадор до Польщі, а пізніший професор міжнароднього права у Відні, написав книжку під заголовком ” Чи дійсно можна оминути катастрофу 1914 р.” За його словами можна було оминути війну, але треба цілком змінити систему Австрійської держави. Як знаємо, Австрія була монархією, а властиво це був дуалізм, бо то була Австро-Угорщина, отже цісар Австрії був рівночасно і королем Мадярщини. Австро-Угорщина складалась з багатьох національностей і, як пише проф. Вероста, вже перед роком 1914 уряд Австрії почав опрацьову вати плян зміни монархї на федеративну державу. Тут цікаво зазначити, що між народами, які мали входити в ту федерацію, були Східня Галичина (українці-русини) і Західня Галичина (поляки). Значить уже тоді нас узнавали як окрему націю українців і не мішали нас з поляками. Щ о ще цікавіше, що самий князь Ф ердинанд акцептував цей плян і був його приклонником. Але проти того пляну були мадяри, якими проводили барони, мадярська- аристократія, яку в тій справі підтримував Берлін. З того виходить, що не можна напевно сказати з чийого наказу згинув архикнязь Ф ердинанд.Але його смерть була причиною і початком великої світової війни. — По стороні Австрії стали Німці, а по стороні сербів Росія. — Українські землі були поділені. Галичина нале жала до Австрії, Придніпрянська Україна до Росії, Буковина до Румунії, Закарпаття до Мадярщини. І так сталось, що українці стали проти українців. — Мій батько, який був австрійським офіцером в резерві вже першого дня пішов на ф ронт (той полк стаціонував у Коломиї, то був 36 полк піхоти). Австріяки не були приготовані до такого скорого нападу Москалів, і полк ідучи в сторону Черновець був нагло нападений і цілком розбитий. Моя мама одержала повідомлення від військової влади, що тато пропав. — Але як то не раз на війні буває, що і вмерлі воскресають, так сталось і з моїм татом. По трьох роках десь з початком 1917 р. мама дістала від тата листа, що він живий, здоровий і є в російськім полоні в Ташкенті. Згадав теж, що там великі неспокої і революція може вибухнути кожного дня. Як знаємо, революція в Росії вибухла 1917 p., царя і його родину жорстоко повбивали, і революція почала нищити цілий край. Кожний тікав додому. Австрія ще тоді трималась, але вже не було спокійно. — Ледве ми освоїлиси з тією думкою, що наш тато НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1975 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
