Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ДВАДЦЯТСЬОМИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО 10 Відійшла провідна людина Український жіночий рух зазнав в останньому часі великої втрати, коли 25 вересня 1975 р. дійшла до нас вістка про те, що відійшла у вічність одна з провідних його одиниць Ірина Павликовська. До останніх днів свого життя вона стояла у проводі його й плянувала й розробляла нові почини. Ірина Павликовська народилася у Львові у 1901 р. у сім’ї відомого громадського діяча д-ра Івана Макуха. Виростала у середовищі, що було насичене громадськими інтересами, і живо сприймала його прямування. Закінчивши гімназію СС Василіянок у Львові, віддалась музичним студіям у Вищому Муз. Інституті ім. Лисенка у Львові і Муз. Інституті у Варшаві у 1925 р. Була також слухачкою україн ського тайного університету на правничому факультеті і в 1921 р. була арештована у зв’язку з атентатом С. Федака. Членкою Союзу Українок стала в 1920 p., а членкою його Управи була в pp. 1924-28. У 1925 р. стала співосновницею журнала "Нова Хата” і спричинилась до відновлення кооперативи ’’Українське Народне Мистецтво", де згодом стала директором-справником. Увійшла до Надзірної Ради кооперативи "Т руд” . У 1927 р. одружилася з кооперативним і громад ським діячем інж. Ю ліяном Павликовським. У 30-тих pp. її громадське зацікавлення поширилось. Вона стала членом Управи Т-ва "Українська Захоронка” і "П р о с в іт и ” . С півпрацю вала при заснованні ґалянтерійної кооперативи "Базар” . Була активною уча сн и ц е ю С вітового Ж ін о ч о го К онгресу у Станиславові у 1934 р. й делегаткою на Жін. З’їзд в Ужгороді в тому році. А коли Т-во "Сільський Господар” став охоплювати своєю програмою сільське жіноцтво, вона увійшла до Управи Секції Господинь як заступниця голови. В часі 2 світової війни провадила крамницю ’’Гуцульське Мистецтво” у Кракові і продовжувала працю кооп. ’’Українське Народне Мистецтво” у Львові. Коли прийшлося йти у велику мандрівку Ірина Паликовська з чоловіком і донечкою Вірою виїхали до Німеччини. По закінченні 2 світової війни вона зібрала гурт відданих жіночому рухові одиниць і разом із ними заснувала Об’єднання Українських Ж інок у Мюнхені. Впродовж найближчих років ця організація охопила все свідоме жіноцтво, що було в тому часі на еміграції і приготувала його для дальш ого розселення. Була представницею ОУЖ на Світовому Конгресі Українського Ж іноцтва у 1948 р. у Ф ілядельф ії, де висунула думку об’єднати всі українські жіночі організації у формі федерації. Так постала Світова Федерація Українських Ж іночих Організацій, де вона була членом Управи. У 1949 р. відійшов у вічність її чоловік бл. п. Юліян. Тоді, слідую чи за заміжньою вже донькою , Ірина Павликовська переселилася до Канади у 1950 p., де проживала спершу в Отаві, потім в Ф орт Саска- чевані, а від 1971 р. в Едмонтоні. Тут стала працювати, як учителька музики, будучи членкою об'єднання музик. Вона включилася в працю Ліґи Українських Католицьких Ж інок Канади, але багато уваги присвячувала справам СФ УЖ О як фінансова референтка. Завдяки її ініціятиві постала в Торонто Ф інансова Комісія, яка поважно спричинилась до наладнання ф інансової підстави СФУЖ О. У ЛУКЖ стала членкою Гол. Управи, а в pp. 1964-68 краєвою головою. У 1967 р. репрезентувала українське жіноцтво на Конгресі Світового Союзу Католицьких Ж іночих Організацій у Римі. Присвятила увагу музеєві ЛУКЖ в Едмонтоні, що розвинувся у цінну культурну установу. Була головою Музейного Комітету до останніх днів свого життя. Репрезентувала українське жіноцтво й на різних інших Конгресах. Була учасницею Конгресу Міжнар. Жін. Союзу в Берліні (1929) і Дабліні (1961 і делегаткою на Конгрес Світового Руху Матерів у Брюсселі (1953). З ініціятиви СФ УЖ О організувала міжкраєві конференції, а саме — у Канаді 1962 р. в Европі 1963 і 1970 pp., і Бразілії 1967 р. Є авторкою книжки про український жіночий рух ” На громадський шлях" (1956 р.) і редакторкою збірника "Для Церкви, Бога і народу” (1967). За заслуги для українського жіноцтва і народу одержала в 1971 р. медалю Ш евченківської Ф ундації і в 1973 р. Золоту Папську медалю ’’Про еклезія ет Понтіф іце” . На Світовій Ж іночій Сесії 1973 р. вибрано її почесною членкою СФУЖ О. 20 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
