Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТРІЛЕЦЬКИМ ШЛЯХОМ Д-Р ВОЛОДИМИР СТАРОСОЛЬСЬКИЙ Шукаючи матеріялів для доповіді про стрілецьку пісню я натрапила на передрук промови першого голови Т овар и ства У к раїнських С ічових Стрільців у Львові, д -р а Володимира С таросольського. Виголосив він її на святі Стрілецької Пісні у Львові 24 лютого 1935 р. Зміст цієї промови такий актуальний, що я передала його для передруку в "Нашому Житті” Любов Волинець А де ж бо то ваші, панове молодці, та й тії рушниці? Наші рушниці в царя у світлиці, ми самі в темниці. А де ж бо то ваші, панове молодці, та й тії пістолі? Наші пістолі у царя на столі, ми ж самі в неволі. А де ж бо то ваші, панове молодці, та й тії баскі коні? Наші баскі коні в царя на припоні, ми ж самі в полоні. А де ж бо то Ви самі? Тисячі не відповідають, бо їх не стало. Спали лися у святім вогні, згоріли, як згорів, наче відомий символ, наш полковник Вітовський. І вже ніколи не стануть вони на збірці. А знову тисячі розкинені далеко по своїй і чужій землі в усіх частинах світу. А ті, що лишились, несуть на собі тягар і двох десятків літ і тягар подій. Колишні ’’Чубарики-Чубчики” похідних сотень, діти, що їм непосильний був тягар кріса, перейшли вже сьогодні "середину пути життя лю дського” . Іншим посивіли голови. Оглядаймося позад себе. Хто ми були? Прийшли після виходу в поле УСС речі й події великі, — такі великі, що закривають собою почин УСС, що виорали в свідомості та відчуванні мас борозни куди глибші. Але одне є певне. УСС були початком лявіни. Хоч лявіна, яка велика, хоч її маса куди більша від — бути може — малої тільки жмінки, з якої вона почалася, проте: оця жмінка, про що слід завжди тямити, була початком лявіни. Та цього не забу деться і тоді, коли "згине в сірій мряці слід по журавлях” . Оглядаємося на пройдений стрілецький шлях. Дивний шлях! Він почався відступом на південь, за Карпати. Та цей відступ завів саме на ту частину України, що, здавалося, була пропаща, що майже забувалася. І для відродження цеї окраїни цей від ворот став наступом, бо перебування УСС там, за Карпатами, було животворною, плідною в наслідки подією. З тієї власне окраїни почався стрілецький похід зі зброєю в руках, похід майже по всьому про сторі України. Крізь звори і хребти Карпат, П ідгір’я, лани і яри Поділля, і Чорне ’’Руське” Море, і вгору Дніпром, Січ, Великий Луг і Запорізькі степи. І Київ, де Січові Стрільці, кість од кости і плоть від плоти УСС, значили своєю кров’ю однодуш ну і одно стайну волю усеї Нації. І досягнув цей шлях Волині, де значився творенням рідної школи. На межі двох діб буття нації почався цей шлях. Кінчиться одна доба, що в ній усі зусилля були звернені на збереження існування та добуття кращих умовин для існування в межах чужих держав. Тимто й розуміння завдань та призначення УСС з боку поколінь, було ще зв’язане з тією добою. УСС в розумінні того старшого покоління мали бути доказом льояльности відносно Австро-Угорщини й як доказ льояльости, вони мали скріпити наше положення в чужій державі. І в цьому було джерело трагічного непорозуміння. Бо зовсім інакше розу міли це УСС. Вони вважали себе за вияв активности Нації, за маніфестацію її волі творити самій свою долю, бути співтворцями подій, що тоді йшли. І стрілецький шлях повів нестримно від одного розуміння до другого, від одної доби у другу. Чи тямите відхід перших сотень у поле? Чи тямите ті гонведські вишивані штани, що їх мусіли надягати стрільці? Чи тямите ті сльози стрілецькі, що полились тоді в темну ніч при світлі смолоскипів? А далі: те змагання зазначити свою окремішність, своє власне обличчя також назовні. І появилися з початку зелені галузки на стрілецьких шапках, далі — жовто- блакитні кокарди, далі — шапки мазепинки, герб, у якому зв’язані були в одно герби Львова і Києва. А врешті — власні однострої, а на шапках тризуб. Це був шлях у просторі і в часі, шлях з одної доби в ДРУГУ- На тому шляху родилася і — вона, пісня, СТРІЛЕЦЬКА ПІСНЯ. Бо це йшли ті, що "як ідуть в бій, то співають і зі співом умираю ть” . Народилася стрілецька пісня. Чи є у ній щось, що вирізняє її, що призначає їй окреме місце? Чи можна найти у ній якийсь пануючий тон, мотив, що завжди повертає і надає їй окремий, власний зміст? Вслухайтеся у стрілецькі пісні, а найдете, що майже всі вони зв’язані з ідеєю походу. 2 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
