Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МЕХІКО І ЩО ДАЛІ ? Олена Процюк Конференція у Мехіко, яка від булася з нагоди Міжнар. Року Жінки, була скликана О б’єднаними Націями. Недержавні міжнародні жіночі та г р о м а д с ь к і о р г а н із а ц ії скликали Трибуну. Про це уж е ми писали. Хочеться проаналізувати цілу К о н ф е р е н ц ію так п ід о г л я д о м соціяльно-економічних проблем, як і під оглядом жіночих проблем, які зреш тою є також соціяльно-еконо- мічні. Усі знаєм о з преси та з оповідань, що Трибуна, а також і наради оф іційної Конференції були емоційні, неспокійні; жінок на Трибуні було зл обн о названо в місцевій пресі "відьмами”; мало бракувало, щоб Конференція закінчилася б е з затвер дження Світового Пляну Дії. К онференції в Мехіко не можна розглядати б ез розглянення її ґенези. її попередили інші конференції, а Трибуну попередили інші Трибуни. Перша така світова Трибуна була у Стокгольмі у 1964 р. у справі охорони довкілля. Потім прийшли наради у справах населення у Букарешті (1973 р.) та у справі прохарчування у Римі (1974 p.). Обидві останні Конференції були також неспокійні. 1975 рік в О б’єднаних Націях у Нью-Йорку відзначив с е б е метушнею. Народи Третього Світу, які тепер творять 70% членів-держав в О. Н. впровадили колосальну пресію на індустріяльні народи. Мовляв, вони нарешті мають досить використо вування, експлуатації, мають досить ім п е р ія л із м у , н е о к о л о н і я л із м у , расизму, і т. д. Америка була готова покидати О. Нації. Але конфілкт в ОН почався вже багато давніше. Прига даймо, що коли постали О. Н. у 1945, Хартію Деклярації Прав Людини, цей угольний камінь О. Н., підписало 51 народів (у цьому числі Білорусь і Україна). Підписали її у першу чергу великі індустріяльні потуги першого і другого (соціялістично-комуністично- го) світу. Д о них долучилися очевидно бідніші. Зараз же по 2 світовій війні почали поставати нові народи — з п р о с т о р ів к о л о н ія л ь н и х ім п ерій. Поставали нові держави, росла с е р е д них національна свідомість, також росли їхні потреби. Тепер О. Н. нараховують 148 членів-держав, з яких 70 процентів це народи слабш ого е к о н о м і ч н о г о р о з в и т к у . Тим и "молодими” державами опікуються всі, Американці й Совєти — у першу чергу. Ця опіка д у ж е двозначна, бо поза гарними кличами все ж таки причаєне використовування. Совєти виступають як добротливі опікуни та д о р а д н и к и , а А м ер иканці в п р о ваджують індустрію й технологію і продаю ть свої вироби. Народи стали б о р о н и т и с я в ід т а к о ї о п ік и . Починаючи від К онференції в Бандунґ (1954) Африканський світ почав організуватися. Постали — League of Arab States, Org. of African Unity. Та були б ще довго організувалися та просили, якби араби врешті не поклали кінця говоренню і стукнувши кулаком о б стіл, не наклали ембарго на дорогоцінну нафту. Від того часу народи Третього Світу піднесли голову. Настрої в О. Н. почали бути нестерпні. Не було змоги довести ж о д н о ї дискусії д о кінця, ані дійти д о конклюзії. Почався терор більшости. Революція була на повному ходу. Її спиняли тіль ки і виключно суворі дипломатичні приписи і конвенанси. У Мехіко повторилося все це знов. К онференції в О. Н. були і надалі утяжливі, переривані безконечними заввагами, виступами делегацій одних та відповідями других (нпр. Сов. С оюз жадав 19 разів т. зв. "права відповісти” китайській делегації, зокрем а Мме ВУ, яка атакувала його як могла...) Все те припинювало хід нарад над Пляном Світової Дії, але все це було ще утримане у відповідних, конф ерен- ційних рамках. На Трибуні, натомість розгорілася революція. Цій революції сприяли: від сутність конференційних правил, від сутність справного управління, а щонайбільше факт, що на Трибуну було запрош ено всіх і вся — жінок і мужчин, окремих осіб, а б о членів організацій. На Трибуну були теж запрош ені недержавні міжнародні жіночі та громадські організації. Кожний говорив що і як хотів зачинаючи та кінчаючи тільки на власних проблемах. Счинивя гамір а у такому гаморі трудно було дійти д о якогонебудь порозуміння. Почався наново терор "найголосніших”. Про що ішлося так на Конференції, як і на Трибуні? Ішлося сам е про "Новий Економічний Порядок”. Про кращий п о д іл св іт о в о г о майна: ресурсів, капіталу (грошей) і лю дей. Ішлося про боротьбу з використо вуванням слабших економічних країн багатими міжнародніми компаніями (multinational com panies), уніями; ішлося про акцію проти інфляції. Ці всі проблеми Глобального значення Трибуна звела д о мікрокосмосу проблем власної країни. До відкритої революції не дійшло. Наради в ОН закінчено під пресією часу. Світовий Плян Дії затвердж ено. Учасники Трибуни теж р о з’їхалися щасливі, що могли повідомити світ про свої проблеми. На Трибуні, якої тем ою були: "Рівноправність, розвиток, мир і роз- броєння" постав двоподіл. Жіноцтво поділилося на два табори. Одні були за рівноправністю — це були жінки з індустріяльних багатих країн. Другий табір, складений з жінок Третього Світу, обстоював питання еконо м іч ного р озвитк у, б е з я кого і неможливо думати про рівні права. Справа миру і розброєння, хоча була дискутована д у ж е голосно і різко — бож тільки мир може запевнити жіноцтву, а то і цілому світові спокійний розвиток — була дискуто вана відносно коротко. Ця тема видавалася "накиненою”, та жінки не присвятили їй глибшої уваги. Жінки ін д у с т р ія л ь н о г о світу о б с т о ю в а л и п р о б л е м у р ів н о - правности в усіх ділянках життя. Жінки третього світу підкреслювали, що їм потрібний економічний р о з виток, який може запевнити їм тільки і в и к л ю ч н о Н ов и й Е к о н о м іч н и й Порядок, тобто прогнання чужих капіталістів, міжнародніх компаній; вони були проти нео-колоніялізму, расизму і т. д. їм сприяв Сов. Союз, як благородний дорадник і батько. Вони вважали, що їм не має чого турбу ватися рівноправністю, а бо пере населенням. Разом із мужчинами вони побудую ть економічний розвиток і зрівняння у правах. Варто поміркувати над їхнім думанням. Нам видається, що рівні права треба набувати та їх строго 14 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
