Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ДВАДЦЯТСЬОМИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО 10 Відійшла провідна людина Український жіночий рух зазнав в останньому часі великої втрати, коли 25 вересня 1975 р. дійшла до нас вістка про те, що відійшла у вічність одна з провідних його одиниць Ірина Павликовська. До останніх днів свого життя вона стояла у проводі його й плянувала й розробляла нові почини. Ірина Павликовська народилася у Львові у 1901 р. у сім’ї відомого громадського діяча д-ра Івана Макуха. Виростала у середовищі, що було насичене громадськими інтересами, і живо сприймала його прямування. Закінчивши гімназію СС Василіянок у Львові, віддалась музичним студіям у Вищому Муз. Інституті ім. Лисенка у Львові і Муз. Інституті у Варшаві у 1925 р. Була також слухачкою україн ського тайного університету на правничому факультеті і в 1921 р. була арештована у зв’язку з атентатом С. Федака. Членкою Союзу Українок стала в 1920 p., а членкою його Управи була в pp. 1924-28. У 1925 р. стала співосновницею журнала "Нова Хата” і спричинилась до відновлення кооперативи ’’Українське Народне Мистецтво", де згодом стала директором-справником. Увійшла до Надзірної Ради кооперативи "Т руд” . У 1927 р. одружилася з кооперативним і громад ським діячем інж. Ю ліяном Павликовським. У 30-тих pp. її громадське зацікавлення поширилось. Вона стала членом Управи Т-ва "Українська Захоронка” і "П р о с в іт и ” . С півпрацю вала при заснованні ґалянтерійної кооперативи "Базар” . Була активною уча сн и ц е ю С вітового Ж ін о ч о го К онгресу у Станиславові у 1934 р. й делегаткою на Жін. З’їзд в Ужгороді в тому році. А коли Т-во "Сільський Господар” став охоплювати своєю програмою сільське жіноцтво, вона увійшла до Управи Секції Господинь як заступниця голови. В часі 2 світової війни провадила крамницю ’’Гуцульське Мистецтво” у Кракові і продовжувала працю кооп. ’’Українське Народне Мистецтво” у Львові. Коли прийшлося йти у велику мандрівку Ірина Паликовська з чоловіком і донечкою Вірою виїхали до Німеччини. По закінченні 2 світової війни вона зібрала гурт відданих жіночому рухові одиниць і разом із ними заснувала Об’єднання Українських Ж інок у Мюнхені. Впродовж найближчих років ця організація охопила все свідоме жіноцтво, що було в тому часі на еміграції і приготувала його для дальш ого розселення. Була представницею ОУЖ на Світовому Конгресі Українського Ж іноцтва у 1948 р. у Ф ілядельф ії, де висунула думку об’єднати всі українські жіночі організації у формі федерації. Так постала Світова Федерація Українських Ж іночих Організацій, де вона була членом Управи. У 1949 р. відійшов у вічність її чоловік бл. п. Юліян. Тоді, слідую чи за заміжньою вже донькою , Ірина Павликовська переселилася до Канади у 1950 p., де проживала спершу в Отаві, потім в Ф орт Саска- чевані, а від 1971 р. в Едмонтоні. Тут стала працювати, як учителька музики, будучи членкою об'єднання музик. Вона включилася в працю Ліґи Українських Католицьких Ж інок Канади, але багато уваги присвячувала справам СФ УЖ О як фінансова референтка. Завдяки її ініціятиві постала в Торонто Ф інансова Комісія, яка поважно спричинилась до наладнання ф інансової підстави СФУЖ О. У ЛУКЖ стала членкою Гол. Управи, а в pp. 1964-68 краєвою головою. У 1967 р. репрезентувала українське жіноцтво на Конгресі Світового Союзу Католицьких Ж іночих Організацій у Римі. Присвятила увагу музеєві ЛУКЖ в Едмонтоні, що розвинувся у цінну культурну установу. Була головою Музейного Комітету до останніх днів свого життя. Репрезентувала українське жіноцтво й на різних інших Конгресах. Була учасницею Конгресу Міжнар. Жін. Союзу в Берліні (1929) і Дабліні (1961 і делегаткою на Конгрес Світового Руху Матерів у Брюсселі (1953). З ініціятиви СФ УЖ О організувала міжкраєві конференції, а саме — у Канаді 1962 р. в Европі 1963 і 1970 pp., і Бразілії 1967 р. Є авторкою книжки про український жіночий рух ” На громадський шлях" (1956 р.) і редакторкою збірника "Для Церкви, Бога і народу” (1967). За заслуги для українського жіноцтва і народу одержала в 1971 р. медалю Ш евченківської Ф ундації і в 1973 р. Золоту Папську медалю ’’Про еклезія ет Понтіф іце” . На Світовій Ж іночій Сесії 1973 р. вибрано її почесною членкою СФУЖ О. 20 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
