Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МЕХІКО І ЩО ДАЛІ ? Олена Процюк Конференція у Мехіко, яка від булася з нагоди Міжнар. Року Жінки, була скликана О б’єднаними Націями. Недержавні міжнародні жіночі та г р о м а д с ь к і о р г а н із а ц ії скликали Трибуну. Про це уж е ми писали. Хочеться проаналізувати цілу К о н ф е р е н ц ію так п ід о г л я д о м соціяльно-економічних проблем, як і під оглядом жіночих проблем, які зреш тою є також соціяльно-еконо- мічні. Усі знаєм о з преси та з оповідань, що Трибуна, а також і наради оф іційної Конференції були емоційні, неспокійні; жінок на Трибуні було зл обн о названо в місцевій пресі "відьмами”; мало бракувало, щоб Конференція закінчилася б е з затвер дження Світового Пляну Дії. К онференції в Мехіко не можна розглядати б ез розглянення її ґенези. її попередили інші конференції, а Трибуну попередили інші Трибуни. Перша така світова Трибуна була у Стокгольмі у 1964 р. у справі охорони довкілля. Потім прийшли наради у справах населення у Букарешті (1973 р.) та у справі прохарчування у Римі (1974 p.). Обидві останні Конференції були також неспокійні. 1975 рік в О б’єднаних Націях у Нью-Йорку відзначив с е б е метушнею. Народи Третього Світу, які тепер творять 70% членів-держав в О. Н. впровадили колосальну пресію на індустріяльні народи. Мовляв, вони нарешті мають досить використо вування, експлуатації, мають досить ім п е р ія л із м у , н е о к о л о н і я л із м у , расизму, і т. д. Америка була готова покидати О. Нації. Але конфілкт в ОН почався вже багато давніше. Прига даймо, що коли постали О. Н. у 1945, Хартію Деклярації Прав Людини, цей угольний камінь О. Н., підписало 51 народів (у цьому числі Білорусь і Україна). Підписали її у першу чергу великі індустріяльні потуги першого і другого (соціялістично-комуністично- го) світу. Д о них долучилися очевидно бідніші. Зараз же по 2 світовій війні почали поставати нові народи — з п р о с т о р ів к о л о н ія л ь н и х ім п ерій. Поставали нові держави, росла с е р е д них національна свідомість, також росли їхні потреби. Тепер О. Н. нараховують 148 членів-держав, з яких 70 процентів це народи слабш ого е к о н о м і ч н о г о р о з в и т к у . Тим и "молодими” державами опікуються всі, Американці й Совєти — у першу чергу. Ця опіка д у ж е двозначна, бо поза гарними кличами все ж таки причаєне використовування. Совєти виступають як добротливі опікуни та д о р а д н и к и , а А м ер иканці в п р о ваджують індустрію й технологію і продаю ть свої вироби. Народи стали б о р о н и т и с я в ід т а к о ї о п ік и . Починаючи від К онференції в Бандунґ (1954) Африканський світ почав організуватися. Постали — League of Arab States, Org. of African Unity. Та були б ще довго організувалися та просили, якби араби врешті не поклали кінця говоренню і стукнувши кулаком о б стіл, не наклали ембарго на дорогоцінну нафту. Від того часу народи Третього Світу піднесли голову. Настрої в О. Н. почали бути нестерпні. Не було змоги довести ж о д н о ї дискусії д о кінця, ані дійти д о конклюзії. Почався терор більшости. Революція була на повному ходу. Її спиняли тіль ки і виключно суворі дипломатичні приписи і конвенанси. У Мехіко повторилося все це знов. К онференції в О. Н. були і надалі утяжливі, переривані безконечними заввагами, виступами делегацій одних та відповідями других (нпр. Сов. С оюз жадав 19 разів т. зв. "права відповісти” китайській делегації, зокрем а Мме ВУ, яка атакувала його як могла...) Все те припинювало хід нарад над Пляном Світової Дії, але все це було ще утримане у відповідних, конф ерен- ційних рамках. На Трибуні, натомість розгорілася революція. Цій революції сприяли: від сутність конференційних правил, від сутність справного управління, а щонайбільше факт, що на Трибуну було запрош ено всіх і вся — жінок і мужчин, окремих осіб, а б о членів організацій. На Трибуну були теж запрош ені недержавні міжнародні жіночі та громадські організації. Кожний говорив що і як хотів зачинаючи та кінчаючи тільки на власних проблемах. Счинивя гамір а у такому гаморі трудно було дійти д о якогонебудь порозуміння. Почався наново терор "найголосніших”. Про що ішлося так на Конференції, як і на Трибуні? Ішлося сам е про "Новий Економічний Порядок”. Про кращий п о д іл св іт о в о г о майна: ресурсів, капіталу (грошей) і лю дей. Ішлося про боротьбу з використо вуванням слабших економічних країн багатими міжнародніми компаніями (multinational com panies), уніями; ішлося про акцію проти інфляції. Ці всі проблеми Глобального значення Трибуна звела д о мікрокосмосу проблем власної країни. До відкритої революції не дійшло. Наради в ОН закінчено під пресією часу. Світовий Плян Дії затвердж ено. Учасники Трибуни теж р о з’їхалися щасливі, що могли повідомити світ про свої проблеми. На Трибуні, якої тем ою були: "Рівноправність, розвиток, мир і роз- броєння" постав двоподіл. Жіноцтво поділилося на два табори. Одні були за рівноправністю — це були жінки з індустріяльних багатих країн. Другий табір, складений з жінок Третього Світу, обстоював питання еконо м іч ного р озвитк у, б е з я кого і неможливо думати про рівні права. Справа миру і розброєння, хоча була дискутована д у ж е голосно і різко — бож тільки мир може запевнити жіноцтву, а то і цілому світові спокійний розвиток — була дискуто вана відносно коротко. Ця тема видавалася "накиненою”, та жінки не присвятили їй глибшої уваги. Жінки ін д у с т р ія л ь н о г о світу о б с т о ю в а л и п р о б л е м у р ів н о - правности в усіх ділянках життя. Жінки третього світу підкреслювали, що їм потрібний економічний р о з виток, який може запевнити їм тільки і в и к л ю ч н о Н ов и й Е к о н о м іч н и й Порядок, тобто прогнання чужих капіталістів, міжнародніх компаній; вони були проти нео-колоніялізму, расизму і т. д. їм сприяв Сов. Союз, як благородний дорадник і батько. Вони вважали, що їм не має чого турбу ватися рівноправністю, а бо пере населенням. Разом із мужчинами вони побудую ть економічний розвиток і зрівняння у правах. Варто поміркувати над їхнім думанням. Нам видається, що рівні права треба набувати та їх строго 14 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
