Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
мав зібрати фонди, щоб покрити кошти похорону та поставити пам’ятник на її могилі. Покійна все своє майно за життя роздавала на громадські цілі. Залишила доньку Іванну. БІБЛІОГРАФІЯ: Некролог. Українська Вільна Академія Наук. "Аннали", т. 2 (4) Літо, 1952. стор. 345-346. Домбчевська, Ірина. Тіням Марії Скубової. "Наше Життя", червень, 1952. стор. 8. Скубова, Марія. "Спомини". Торонто, Накладом приятельки авторки, 1950. 31 стор. Л. В. СІЯК, СТЕФАНІЯ, родом Кобзей, санітарка, народилася в Делятині в родині адвоката, приблизно 1895 року (точна дата невідома). Була студенткою філософії у Львівськім університеті. Одружилася з концепієнтом свого батька, д-ром Іваном Сіяком. Разом з чоловіком вступила до Українських Січових Стрільців і працювала в санітарній частині Червоно го Хреста. За свою службу на полі бою одержала срібну медалю Червоного Хреста. Згодом разом з чоловіком стала в ряди Україн ської Галицької Армії. Сотник Іван Сіяк зорганізував "Залізний Загін”, при якому створилася теж і дівоча сотня (четверта), до якої належала Стефанія. Сотнею командувала хорунжа Кривівна У бою 10 вересня 1919 року під Кривцем значна частина "Залізного Загону” разом з командиром та дівочою сотнею попадають у більшовицький полон. Після визвольної боротьби сотник Іван Сіяк разом з Стефанією залишаються на Наддніпрян щині та замешкують в Харкові. Тут народжується їм син Стефан, приблизно 1920 року, та дочка Надія, приблизно 1923 року. У Харкові Стефанія працювала в інституті дослідів над цукровим буряком. В 1933 році пере несено Стефанію на дослідчу станцію в Казахстан, де згодом її арештують і розстрілюють. Точна дата смерти як теж доля дітей невідомі. БІБЛІОГРАФІЯ: Слобожанка, Надія. Наші визначні жінки. Ілюстрований календар-альманах "Жіночої д о л і”, 1927. Коломия, 1926, стор. 52 Інформації: Оксана Сіяк-Шур. Л. В. Підпільна акція поміж Першою і Другою світовими війнами, а особливо її учасники, поринають наче б то у мряці забуття. Якраз тому, що їхня діяльність була законспірована, отже не нотована їхні імена покриває мовчанка, а може покрити забуття. Незалежно від того, чи згинули вони в акції, в тюрмах чи, може, наслідком пережитого уже на волі, треба про них пам’ятати. Зустріти можна учасників, членів організацій, які розказують про свої переживання, про тюрми, Березу Картуську, ляґри. Хотілось би, щоб вони списали принайменше імена тих, що або від дали своє життя, або були готові його віддати за волю. Сьогодні згадаємо про дві такі постаті; Галину Столяр та Анну Г анкевич-Хоркаву. СТОЛЯР, ГАЛИНА ЯРОСЛАВА, народилася 5 березня 1917 р. в Тернополі в священичій сім’ї отця Івана й Марії з Олексишинів. Дитинство пройшло в Теребовельщині, в селі Хмелівка, де батько був паро- хом. В сім’ї були ще дві дочки — Ліда й Марійка. Середню освіту почала Галина в Тернополі, де закін чила чотири гімназійні кляси. Опісля переїжджає до Львова та закінчує там з добрими оцінками гімназію "Рідної Школи” УПТ. В Тернополі належала до пластового спортового гуртка, яким керував Никифор Гірняк. У Львові продовжує пластову працю та стає членом Організації Українських Націо налістів. Опікується стрілецькими могилами на військових кладовищах Львова. Діставши матуру, п’ятиразово подає вступні заяви на університет, але університетська адміністрація за порадою поліції відмовляє їй вступу. Повернувшись до батьків у село Суховоля на Брідщині, провадить активну працю серед молоді. Стає членом студентського това риства ’’Смолоскип”, організує імпрези, виступає з деклямаціями. Коли в Бродах проходить святку вання 25-літнього ювілею ’’Просвіти”, Галина Столяр приводить на цей здвиг зі сіл Брідщини 600 дівчат, яких зорганізувала для вправ до народніх пісень. З розвалом Польщі вертається до Львова та вступає до львівського університету на відділ української мови. Продовжує працю в ОУН. 7 вересня 1940 р. її арештує НКВД. При допитах Галину жорстоко мучили. Вона була суджена в процесі 59 арештованих націо- Календарець СУА 8 березня — Бойківський вечір 16 березня — бенкет з нагоди 50-ліття СУА 20 квітня — передвеликодній базар 17 травня — Свято матері 7 червня — піврічні сходини з рефератом на тему "Популярність української пісні” 20 вересня — зустріч молоді (забава з танцями) 1 Відділ, Нью-Йорк 1 Відділ, Нью-Йорк 17 Відділ, Маямі, Фля. 1 Відділ, Нью-Йорк 1 Відділ, Нью-Йорк 1 Відділ, Нью-Йорк 6 НАШЕ ЖИИТТЯ, ЛЮТИЙ 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top