Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
червоною плитою, щоб його можна було легко від шукати, коробка ж обліплена глиною для охорони від вологости та вогню. Робітник, який викопав коробку, висипав усе з неї до шапки, а товариші й перехожі, які приглядалися праці, почали з шапки вибирати, що кому до вподоби. Коли ж побачив це бриґадир відібрав від робітників та перехожих що можливо і заявив, що скарб викопали на міській влас ності, а не на приватній площі, тож він е власністю міста чи держави і його слід передати поліції. Одначе ще того самого дня він продав скарб київському торгівцеві-антиквареві Мойсееві Золот- ницькому за велику на той час суму 200 чи 500 рублів. Це було 5 липня 1906 року. Кияни довідалися про знайдення скарбу з часописів та з балачок. Хитрий Золотницький виждав, поки розмови про скарб при тихли й поробив з його предметів знімки. З ними пішов до проф. Володимира Антоновича й запропонував йому продаж скарбу за ЗО 000 рублів! В. Антонович, визначний український учений, історик і археолог, професор університету св. Володимира, знав вартість скарбу, але хотів його купити для університетського музею й тому оцінив на 5 000- 6 000 рублів. Золотницький не погодився на ту ціну і пробував ще продати скарб музеєві Штіґліца, але вже за 12 000 рублів. Коли й тут не пощастило, а скарбом зацікавилася поліція і навіть окружний суд у Києві, він виїхав крадькома 12 жовтня 1906 р. зі скарбом з Києва й появився аж у Франкфурті н/М. (Німеччина). Користаючи із своїх давніх зв’язків запропонував продаж скарбу цісарському придворному антиква рові Ґольдшмідтові. Але ж київські вчені теж не здавалися. 23 жовтня 1906 p., через царського міністра закордонних справ вони повідомили закордонні музеї, що Мойсей Золотницький вивіз нелегально з Києва історичний скарб, який належить містові чи державі. Коли ж про це довідався Ґольдшмідт, від мовився від купівлі, а за Мойсеєм Золотницьким та за скарбом і слід пропав... Та ’’гончий лист” київських учених діяв далі. І ось 29 грудня 1906 р. міністер закордонних справ Великої Брітанії повідомив царський уряд, що кілька місяців тому лондонський антиквар Муррей Маркс купив у паризького торгівця старовиною ”за кілька тисяч фунтів стерлінгів” (!) старовинну біжутерію, яка може бути розшукуваним київським скарбом. На нещастя, державна бюрократія в Києві справу занедбала, і 31 березня 1907 року прийшло знову повідомлення з Лондону, що між тим М. Маркс уже скарб перепродав ’’багато дорожче, як за нього заплатив” (!). На цьому начебто й закінчилася історія київського скарбу з 1906 року. Але не забували про скарб дослідники: 1957 р. ствердили, що М. Маркс продав скарб особі, ’’яка мала широкі приватні зв’язки”, а саме американ ському мільйонерові й великому любителеві старо вини Піртонові Морґанові. Дальші досліди виявили, що П. Морґан залишив у своїй колекції золоті ювілерні вироби скарбу, оздоблені славною київською перегородчастою емаллю-склицею, а срібні передав чи продав 1907 року Брітанському музеєві в Лондоні. На щастя, дослідники, розшукали наш скарб у каталозі Брітан- ського музею, знайшли рисунок браслета, який їм нагадував пластинкові браслети княжої Руси- України. На їхнє прохання, дирекція музею присла ла знімки предметів знахідки, в якій був браслет з інформацією, що це частина скарбу, викопаного в липні 1906 року в Києві на Трисвятительській вулиці. Тож не було сумніву, що це частина нашого київського скарбу з 1906 року. В музеї зберігаються: 1. дві пари срібних коптів з ажурною обвідкою; 2. десять срібних сережок київського типу; 3. три срібні перстені, два з них з рюриковичівським родовим зна- ком-гербом двозубом; 4. один срібний широкий пластичний браслет з фантастичними птицями й лілеями. (Це він навів на слід частини скарбу в Брітанському музеї); 5. один срібний браслет, витий НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1975 9 С р іб н и й п е р с т е н ь з X II ст . з к н я ж и м з н а к о м Р ю р и к о в и ч ів — т р и зуб о м . В и б и в ан н я . В к и їв с ь к ім с к а р б і з 1906 р. н ай ш л и п о д іб н і с р іб н і п е р с т е н і з двозубом . S ilve r rin g w ith G ra n d P rin c e 's in sig n ia — trid e n t — from the X II ce ntu ry. C hasing . T reasures fo u n d in K iev in 1906 in c lu d e d s im ila r s ilver ring s with bidents.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
