Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Твори української культури, як пластичне мисте цтво, пісня, музика, література, чи народна мистецька творчість, завжди викликали подив так нашої громади, як теж чужинців, коли вони мали нагоду та змогу з ними запізнатися. Такі нагоди бувають в українських та неукраїнських культурних осередках. В тих останніх ми звичайно не маємо впливу на вибір програми-змісту даного мистецько го показу і на спосіб презентації та інтерпретації. Зате технічні та матеріяльні засоби бувають багато корисніші від тих, що на них може спромогтися наша громада. Не лише пересічні глядачі, але й неукраїнські мистецькі критики відмічають своєрідну вартість творів української культури, коли їх презентують на відомих сценах, чи в ґалеріях. Лише українська література не має ще достатньо перекладів, щоби й звена були золоті й виложені склицею: колти з обох боків, а щитики тільки з одного. На одних і других зображені поганські символи, як ось ’’дерево життя”, птахи з дівочими головами та інші фантастичні сотворіння. Після хрищення Руси появляються там християнські зображення: Христос, Богородиця, Іван Предтеча, апостоли, святі, янголи тощо. Коли ж християнство закріпилося, побіч християнських мотивів бачимо теж колишні поганські символи. У Києві знайшли 1889 року золотий прикрашений склицею княжий вінець-корону. Він складався з семи щитиків і двох кінцевих трапезів. На щитиках були іконки Христа, Богородиці, Івана Предтечі, архан гелів Михаїла й Гавриїла та апостолів Петра й Павла, а на трапезах ’’дерево життя” й дівочі голівки в дія- демах. Вінець-корону датують кінцем XI ст. Це приклад, як поганські символи ’’похристиянилися”. Коли до цього вінця додамо колти на ланцюжках, то не буде тільки пустою фразою вислів, що вони "здобили шанобливі скроні зацних руських жон...”. Тут насувається думка: чи не варто б провірити й на основі нових дослідів доповнити вбрання й княжі інсиґнії, що їх тепер у нас демонструють під час незвичайно корисних і виховних показів історичного одягу Руси-України? Не менш цікаві й дбайливо виконані срібні вироби. На срібних колтах зображені фантастичні птахи чи звірята, а краєм ажурна обвідка. Срібні сережки з трьома ажурними срібними горошинками (т. зв. київського типу, бо такі виготов ляли тільки київські ювеліри) носили так, що їх вплітали в волосся на скронях, над вухами або тут доказати чужомовній публіці високу вартість творчости наших визначних письменників. Кажуть: як тебе бачать, так тебе знають, цінять і шанують. І виглядало б, читаючи цих кілька рядків, що може все у нас в порядку: нас вже загально знають та цінять. На жаль не так воно є. Ми ще не маємо змоги самі по своїй думці достойно репрезентувати світові твори нашої культури. Ми завжди є залежні, даючи, напр., виступи молоді Студії Мистецького Слова, Театральної Студії, або концерти, вистави пластичного мистецтва, чи літера турні вечори, від принагідних, доступних для нас місць та устаткувань, переважно не відповідних на такі імпрези, не раз таких, що є далекі від побажань і задумів мистецької репрезентації нашої культури. Розглядаючи ближче цю проблему, находимо чи не одну лише розв’язку. Ми потребуємо гідного нашивали на перев’язки, які носили на голові, на висоті чола. На двоскладному срібному, широкому, пластин частому браслеті бачимо в арочках фантастичні поганські символи, птахи й рослини-квіти.** Є ще один браслет, витий із срібного дроту, якого кінці сплощені. У скарбі було двадцять срібних перстенів, але з них збереглося лише три. На двох з них є рюрико- вичівські родові знаки-двозуби з розгалуженими горішніми раменами та перехрещеним долішнім. Крім ювілерних виробів (до речі, жіночої біжутерії), із скарбу збереглися два шестигранні срібні злитки, дві грошові гривні т. зв. київського типу. Це не були гроші для щоденного вжитку, бо їх вартість була дуже висока. Це, називаючи нинішніми термінами, було ... велике банкове конто, призначене не на велику трансакцію!.. ¥ * * Хоча частина скарбу, яка збереглася не є велика, та скільки в ній дослідчого матеріялу для вивчення життя-буття княжої Руси-України домонгольської доби! А тепер одне запитання: може, хтось з ВП. Читачок бачив у Метрополітальному музеї в Нью- Йорку, а то й у Брітанському музеїв Лондоні, ці наші княжі ювелірні вироби? Цікаво було б почути про це! *До назви скарбу д о д а єт ься рік, бо, як ми бачили, є щонайменше 39 різних київських скарбів. **Про такі браслети була мова в статті "Русалії- мандрівки в минуле” Слави Ґеруляк у "Нашому Житті” ч. 6, за червень 1974. НАШЕ ЖИИТТЯ, ЛЮТИЙ 1975 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
