Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
червоною плитою, щоб його можна було легко від шукати, коробка ж обліплена глиною для охорони від вологости та вогню. Робітник, який викопав коробку, висипав усе з неї до шапки, а товариші й перехожі, які приглядалися праці, почали з шапки вибирати, що кому до вподоби. Коли ж побачив це бриґадир відібрав від робітників та перехожих що можливо і заявив, що скарб викопали на міській влас ності, а не на приватній площі, тож він е власністю міста чи держави і його слід передати поліції. Одначе ще того самого дня він продав скарб київському торгівцеві-антиквареві Мойсееві Золот- ницькому за велику на той час суму 200 чи 500 рублів. Це було 5 липня 1906 року. Кияни довідалися про знайдення скарбу з часописів та з балачок. Хитрий Золотницький виждав, поки розмови про скарб при тихли й поробив з його предметів знімки. З ними пішов до проф. Володимира Антоновича й запропонував йому продаж скарбу за ЗО 000 рублів! В. Антонович, визначний український учений, історик і археолог, професор університету св. Володимира, знав вартість скарбу, але хотів його купити для університетського музею й тому оцінив на 5 000- 6 000 рублів. Золотницький не погодився на ту ціну і пробував ще продати скарб музеєві Штіґліца, але вже за 12 000 рублів. Коли й тут не пощастило, а скарбом зацікавилася поліція і навіть окружний суд у Києві, він виїхав крадькома 12 жовтня 1906 р. зі скарбом з Києва й появився аж у Франкфурті н/М. (Німеччина). Користаючи із своїх давніх зв’язків запропонував продаж скарбу цісарському придворному антиква рові Ґольдшмідтові. Але ж київські вчені теж не здавалися. 23 жовтня 1906 p., через царського міністра закордонних справ вони повідомили закордонні музеї, що Мойсей Золотницький вивіз нелегально з Києва історичний скарб, який належить містові чи державі. Коли ж про це довідався Ґольдшмідт, від мовився від купівлі, а за Мойсеєм Золотницьким та за скарбом і слід пропав... Та ’’гончий лист” київських учених діяв далі. І ось 29 грудня 1906 р. міністер закордонних справ Великої Брітанії повідомив царський уряд, що кілька місяців тому лондонський антиквар Муррей Маркс купив у паризького торгівця старовиною ”за кілька тисяч фунтів стерлінгів” (!) старовинну біжутерію, яка може бути розшукуваним київським скарбом. На нещастя, державна бюрократія в Києві справу занедбала, і 31 березня 1907 року прийшло знову повідомлення з Лондону, що між тим М. Маркс уже скарб перепродав ’’багато дорожче, як за нього заплатив” (!). На цьому начебто й закінчилася історія київського скарбу з 1906 року. Але не забували про скарб дослідники: 1957 р. ствердили, що М. Маркс продав скарб особі, ’’яка мала широкі приватні зв’язки”, а саме американ ському мільйонерові й великому любителеві старо вини Піртонові Морґанові. Дальші досліди виявили, що П. Морґан залишив у своїй колекції золоті ювілерні вироби скарбу, оздоблені славною київською перегородчастою емаллю-склицею, а срібні передав чи продав 1907 року Брітанському музеєві в Лондоні. На щастя, дослідники, розшукали наш скарб у каталозі Брітан- ського музею, знайшли рисунок браслета, який їм нагадував пластинкові браслети княжої Руси- України. На їхнє прохання, дирекція музею присла ла знімки предметів знахідки, в якій був браслет з інформацією, що це частина скарбу, викопаного в липні 1906 року в Києві на Трисвятительській вулиці. Тож не було сумніву, що це частина нашого київського скарбу з 1906 року. В музеї зберігаються: 1. дві пари срібних коптів з ажурною обвідкою; 2. десять срібних сережок київського типу; 3. три срібні перстені, два з них з рюриковичівським родовим зна- ком-гербом двозубом; 4. один срібний широкий пластичний браслет з фантастичними птицями й лілеями. (Це він навів на слід частини скарбу в Брітанському музеї); 5. один срібний браслет, витий НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1975 9 С р іб н и й п е р с т е н ь з X II ст . з к н я ж и м з н а к о м Р ю р и к о в и ч ів — т р и зуб о м . В и б и в ан н я . В к и їв с ь к ім с к а р б і з 1906 р. н ай ш л и п о д іб н і с р іб н і п е р с т е н і з двозубом . S ilve r rin g w ith G ra n d P rin c e 's in sig n ia — trid e n t — from the X II ce ntu ry. C hasing . T reasures fo u n d in K iev in 1906 in c lu d e d s im ila r s ilver ring s with bidents.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
