Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
рила. — І тоді тихше, до дівчинки: — Ти «е б і йся, Таию, підійди й поговори, може баришня тобі щось подарує. Це останнє надало дитині хоробрости. Вона пі дійшла до Ненсі, зробила дуже незграбний кніксен, що його Бог знає де й коли навчилась, а може де бачила в кіні, і промовила: „Гелло“. Але далі не ви тримала і втекла, не добившись подарунку. За нею вибігла й мати. Не встигла Ненсі приступити до яєшні, як при йшов новий відвідувач. Це був високий, дуже врод ливий чоловік років п’ятдесяти, з тонкими аристо кратичними рисами, що у відповідній одежі міг би легко грати ролю князя чи міністра. Манери його були відповідні до зовнішнього вигляду. — Я твій хрищений батько, Анночко, твого по кійного батька вірний приятель. От, бачиш, ішли ми однією дорогою, а повернулись різними. Він пішов на той світ, а я на Сибір. А тепер ми знов разом, тільки він у землі, а я — покищо на землі... Але годі про сумне. Я такий радий, що тебе побачив! Ти дуже схожа на Мирона, ті ж самі очі й уста, і навіть ця родимка на лівій щоці... Ось тобі гостинець, а як наговоришся з тіткою, прийди ж і до нас. Там тебе всі вже чекають: жінка моя, і мій старший син — Роман, і менші, Оля та Катруся, що вже після Сибіру народились, від моєї другої жінки... Перша, Рома- нова мама, там у Сибірі й померла, не перенесла холоду — не знаю, може тобі Лисавета й писала... Пізніше прийшли ще дві сусідки, також із по дарунками. Одна принесла навіть хріну й часнику на приправу. Лисавета вже не мусіла журитися про харч. Але Ненсі трохи стурбувалась про свою без пеку: — Як же воно буде, коли вже пів села, а може й більше, знають, що я тут? Так мене і справді полі ція, чи то пак, ваша міліція, схопить! — Воно правду кажуть люди: „Скажи одному — знатимуть усі“. Але ми тут усі в селі свої, споріднені, і ще ніколи один одного не видавали. За те в нас одного разу чверть села вистріляли, але ніхто не при знався. Є в колгоспі кілька посіпак, та в комсомоль ськім клюбі, але, на щастя, зараз усі на відпустки пороз’їжджалися, а комсорг — на з’їзд у Житомир, так що тільки пару таких лїбдців є, що їх треба осте рігатись, але наші люди їм ніяких новин не переда ють. Звичайно, на вулицю виходити не будеш, а так десь на леваді або в кукурудзі будеш відпочивати. Не бійся! — Я маю свій паспорт, в Америці я зголосила про свій від’їзд і не думаю, врешті, щоб через мене стався якийсь світовий інцидент, — заспокоїлась Ненсі. — Що буде, те й буде, а тим часом не за будьте мене якнайшвидше повести на могилу мого батька. ❖ * ❖ З самого ранку йшов дощ.. Люди рад і ли, що не треба йти, як вони казали, „на панщину". Тільки Ярина, як завжди, потюпала під дощем доїти корови, але й вона повернулась додому швидше. Коли вона ввійшла в хату, Ненсі саме збиралась мити голову. — Не можу вже більше, тіточко, шкрябатися починаю. Чи є в Ярини який шампунь? — А що це таке, доню, як це по-українськи називається? Може й є... — Це порошок такий спеціяльний для миття голови. Я думаю, що воно так само й по-українськи. — Ярино, чи є в кого в селі шампунь? — спи тала Лисавета дочку. — Хіба що в нашої лікарки, я ось зараз по біжу... — Не йди, — спинила її Ненсі. — 'Куди ж ти по такім дощі, та й непотрібно. А ви самі чим волосся миєте? — Водою та милом, як є, — відповіла Ярина. — Часом навіть у річці миємо, як вода тепла, річкова вода дуже м’яка на волосся... -—- Ну, то й я милом помию. В мене те саме волосся, що й у вас. Те, та не те... Мило було пісне, як цегла. Во лосся злиплось докупи і стояло на голові стовбом. Три рази Ненсі милила і полоскала — все те саме. Вирішила висушити, може воно розсиплеться. Хоч була страшенна гарячінь від натопленої печі, волосся до самого вечора не висохло. Воно так і лишилось липкою, глевкою масою. Ненсі не знала, що робити. — Ох, ті мені американські голови! Не бере їх совєтське мило! — засміялась Ярина. — Ну, гаразд: зараз я тобі волосся вимию. Мамо, чи в діжці є до щова вода? — Є, саме свіжа нападала. — А яєчко в нас є? — Та є ще кілька. Ярина нагріла дощової води, вбила яєчко просто на голову Ненсі, довго й швидко розтирала ним во лосся, кілька разів зливала на волосся свіжу теплу воду — і волосся Ненсі стало пухке, ясне і лискуче. Через півгодини Ненсі вже була суха й зачесана. Її волосся не було кучеряве, але мило вкладалося в ле генькі хвилі, особливо після миття. Ярина любува лася красою двоюрідної сестри, а Лисавета сміялась: — Щоб то яєчко гарненько з’їсти на сніданок, вони його перевели на такі дурощі... Ох, ці кози! По обіді Ненсі знову нагадала, що хотіла б по бачити могилу свого батька. Вона боялась, що от-от вдереться в двері совєтська міліція і забере її геть, не давши виконати священного обіту. Проте, як по яснила Ярина, це не так легко було зробити, бо мо гила далеко за селом, у дощ по грязюці туди взагалі не можна пробитись, але взавтра напевно буде вже сухо, і її туди поведе Роман, син її хрищеного батька. Дівчата ласували немудрими сільськими делі катесами — вареною кукурудзою на качанах, пече ною картоплею з сіллю, і Ярина не могла повірити, що ці страви і в Америці вважаються ласощами, і що- навіть дуже багаті люди це залюбки їдять і своїх гостей цим частують. Химерні ті багатії!.. — Ярино, чому ти далі не пішла вчитись? Ви бач мені, що я тебе так просто питаю, але ж ми свої. Я також виросла в Америці на фармі, мій вітчим роз водив курей та і ндиків, але змалку показувала здіб ності до хемії, і от тепер учуся в інституті, вже й до кінця не далеко. 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, і% а Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
