Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Юна подруга катівської публіки. Як член Сою зу Українок Америки Емілія Ку лик часто служить Відділам СУА своїм талантом, -вплітаючи свої .виступи їв програму наших імпрез. Переїхавши у 1950 р. до Аме рики Емілія Кулик, влаштував шись на працю, приступила до ор ганізування театрального гуртка п. ін. „Нова Сцена де понад 10 років працює режисером і головою драм, відділу. Білянс виставлених п’єс за 10 років великий: „Ясні зорі", ,,Мина Мазайло", „За двома зайцями", „ Верховинці “, „Синій лис“, Діти Агасвера", „Рідна зем ля “ і .багато інших. Що провадить і лучить цей те атральний ансамбль? Щ о дало їм силу перетривати всі труднощі й потрясення, на які виставлений кожний театральний гурт? Я переконалась про те, коли два роки тому була на пробах, що відбувались в домі Емілії Кулик. В ансамблі „Нової Сцени" немає поділу на акторів „великої слави“ й мало відомих чи взагалі на арти стів чи аматорів. Велика любов до мистецтва єднає всіх. Адже акто ри приходять по щоденній заро- бітковій праці, на проби, що часто поза північ затягаються. А в ре- жисерки, що працює сім днів у тижні, теж звідкілясь 'береться енергія й сила. Всі відчувають, що вистава — це спільне їх діло і кожне з них вкладає туди свою важлиіву частку. Мазепинський рік „Нова Сцена" вшанувала виставою п’си „Мо- тря“, що пройшла з небувалим успіхом. З нагоди десятиріччя ви ставлено п’єсу „В неділю зілля ксиала“ за О. Коїбилянською. Ця п’єса йде тепер в театрах Украї ни і її виставлення в нас має сим волічне значення. У п’єсі висту пали — Б. Ґада, В. Денисенко, В. Дзуль, І. Зботанів, М. Іващук, Е. Кулик, К. Ліщина, І Матулко, К. Мацкевич, С. Мацкевич, Є. Мир- за, М. Рудетако, А. Сабатковський, Є. Сабатковська, І. Шандровський, Л. Цепинський, Л. Цепинська, С. Фурманюк, В. Яримович, Н. Яри мович. Не брали участи в виставі, але служать Новій Сцені своїм та лантом — Г. Бойко, Л. і О. Вдови ченки, Я. Маркевич, Б. Наконеч ний, М. Орлик, О. Сацюк, Р. Ту ринська. Багато праці для сценічного Так трудно писати про людину, що була давно колись у вашому житті. Особливо, коли ви знали її майже дівчинкою. Про поета Оле ну Телігу будуть згадувати. Але про юну постать із студентських літ? Прага, 1923 р. Ми ще без паш- портів, бо в більшості перебра лись без дозволу через границю. Наша мета — вчитися і ми перш усього записались до Педагогіч ного Інституту ім. Драгоманова, а оформлення прийде пізніш. По руках ходить книжечка „Са- гайдак“ Юрія Дарагана, нашого товариша. Сам він двічі 'був на лекціях і вже його немає — ка жуть, що в шпиталі. А вірші ніж ні і такі повні туги... Проминув рік. Ми вже пізнали себе взаїмно й поринули в книж ки. Одні боролися з поезією, а другі з сухотами. І журнал вида ли для початку. Вірші писали майже всі, а з сухіт дехто виду жав, а дехто й помер. Серед цієї нашої братії запа м’яталось двоє недолітків. Це так із нашого погляду. А з їх погля ду ми були переростками, що їм уже не було місця на універси тетській лавці. Одна з них — ми кликали її Тушканчиком — сиділа на лекції, де професор розглядав легенду Варлаама і потихеньки займалась манікюром, за що час від часу ді ставала догану. Перед іспитами вона їздила в окремому купе з котримсь із трудящих студентів (всі ми мешкали поза Прагою) і слухала всю премудрість. І —• та лант! Здавала іспит не гірше сво го вчителя. оформлення вложили Анна Бачин ська, музичний керівник і диои- гент проф. І. Повалячек та проф. В. Чижик. Співпрацювала танцю вальна група СУМА під керівниц твом С. Косовського. Декорації виконав Вольський-Лепеша. Чи ця вистава й цей ювілей не є найкращим доказом про живу чість нашого театрального мистец тва і його вигліяди в нашій дій сності? Ярослава Сосенко-Острук У другої дівчинки був такий гарний і задиристий носик, що я нераз, залюбувавшись, малювала її силует. Особливо, коли про фесор виписував крейдою на дош ці дієслова з порівняльного мово знавства. Ходив анекдот, що коли ці дві однолітки знайомились, то Туш канчик велично глянула й вимо вила славетне прізвище свого батька. — А мене звуть Леною Шов- геньєвою, відповіла гордо друга. Минуло ще трохи часу, ми по кінчили Інститут, одержали ди пломи педагогів. Роз’їхались, а дехто тим часом, поки його при ймуть на працю, склав докторат. Призабулись обі дівчинки зі спіль ної лавки. І раптом читаю в журналі вірш. Гарний, ліричний, а враз надиха- ний якоюсь силою. Підпис під ним — Олена Теліга. Хто це? Мені кажуть, що вона вчилась зі мною. І пригадався мені милий, знайомий силует із задиристим носиком. Невже це вона? Недарма гоняв нас проф. Сімович по всій граматиці і складали ми чи не 40 іспитів із усіх ділянок. Ще минув час. Війна. І знов ім’я Олени Теліги дійшло до мене. Відгуком із Києва, де вона з чоло віком гуртувала літературну мо лодь. Із жвавої студентки виросла жінка-поет, а потім друг-герой. Такою була моя юна подруга університетських літ. Галя Мазуренко УСПІХИ Ж ІНОК Співачка Марія Балук із Аргентини концертувала тепер у ЗДА. По висту пах у Ню Йорку і Филаделфії критика ствердила в неї гарну італійську ш ко лу й добрий голосовий матеріял. Вона співає в аргентинській опері, але має також досвід і репертуар камерного стилю. У жовтні м. р. відбулось у сальонах Брук Б оед Сентер у Торонто виставг ка картин Ірини Носик. У 36 експона тах розгорнулась вся ґама творчости молодої малярки. Ініціятором вистав ки був український Відділ ІОД'Е ім. Олександра Кошиця. Виставку відві дало. около 200 осіб. 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1963 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top