Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
помічні, лікарські, організаційні та за гально-громадські. д) Господарська: Господарську ча стину включали майже всі імпрези, а кожні ширші сходини не обійшлися без чаю й солодкого. е) Зв’язки: Віїдділ є у контакті із Федерацією Ж іночих Клюбів, бере у- часть у їх Конвенціях і запрошує їх на свої імпрези. Дискусія: У ній підкреслено, що до теперішня Управа вложила в Відділ багато праці, за що їй належиться за служена подяка. Контрольна Комісія. Пп. Євгенія Миська, Дора Рак і 'Степанія Романюк ствердили, що всі книги проваджено дуже докладно і поставили внесок на уділення абсолюторії, що збори одно голосно ухвалили. Нова Управа: п-ні Марія Яримович, голова, п-ні Ярослава Фаріон, місто голова і бібліотекарка, п-ні Люба Ш е- ремета, секретарка, п-ні Марія Семків, скарбничка, п-ні Ольга Мартинюк, фінансова секретарка. Далі референт ками стали: п ні Михайлина Мікула, організаційною, п-ні Рома Туринська, культ, освітньою, п-ні Уляна Тер- лецька, пресовою, п-ні Марія Хреп- товська, суспільної опіки, п-ні А. Ва- сильовська, зв’язків, п-ні Степанія По- горецька, господарською, п-ні Марта Прийма, радієвою, п-ні Галя Янчишин, головою хору. Контрольна Комісія: пп. Євгенія Миська, Анна Михальцевич і Степанія Романюк. Нововибрана голова, п-ні Яримович зложила сердечну подяку п-ні1 Михай- лині Мікулі, яка дев’ять років була секретаркою Відділу і виконувала свою працю з великою посвятою. Рі шено, що на найближчому засіданні Управи кожна референтка добере чле нів до своєї секції. П-ні Прийма по дала до відома, щ о в Радієвій Колегії залишаються окрім неї далі: пп. Люся Самбірська, І. Ґорчинська і Л. Бодна- рук, члени. Закриваючи Збори, п-ні Марія Яри мович закликала до дальш ої спів праці нову Управу. Леонтія Боднарук секретарка зборів ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА. „Я бачила рідний край“ Віддавна нашим бажанням було запросити п-ні Катрю Пелешок з Ню Й орку до Филаделфії, щ об почути від неї її враження з поїздки по Україні. Вкінці договорились і неділю, 9. груд ня 1962 р. назначено днем зустрічі. — Все заповідалося якнайкраще і ніко му з нас на думку не приходили які- небудь перешкоди. Недільний ранок не ворожив нічо го надзвичайного, а погода як кож ного дня. Та десь після полудня почав налітати сніжок (на радість дітям) тай заметіль закрутилась, а нам у п’ятах похололо. В нашій уяві ми побачили на „тернпайку“ засипане снігом авто, а в ньому доповідницю і п-во Шумей- ків зі знимками. Ж аль стало вже не нас самих, а гостей із Ню Йорку, що коли і вдасться їм добитися до Фила делфії, то на залі не буде ні живого духа. Тож з острахом дожидали ми означеної години, а чим густішала за метіль, тим більша була наша розпука. Та яка ж була наша радість, коли перед п’ятою годиною наповнилась заля по береги (200 осіб), а наші го сті з Ню й о р ку з’явились на час! Вечір відкрила голова Відділу п-ні Осипа Грабовенська, а п-ні Олена Лотоцька, голова Централі СУА, привітала сер дечно свою довголітню співробітницю і заслужену громадянку п-ні Катрю Пелешок, та п-во ПІумейкїв, що хоч народжені в Америці, забажали відві дати Рідний Край. Репортаж п-ні Катрі Пелешок має вже своє ім’я і кількакратно був виго лошений у Ню ійорку, та слухачам припав до вподоби. її розповідь — це мова серця, що не з цікавосте а з лю- бови до рідного краю, хотіло ще раз його побачити. Тому її слухається з великим напруженням, бо вона зма льовує справжній образ „щасливої" України. Краса парків чи модерних будинків, в яких мешкають партійні, не приголомшили її. Вона бачила справжню Україну з понищеними, за битими дошками церквами, колгосп ною нуждою, тяж ко працюючими при важких будовах жінками. Вона чула на кожному кропі мову наїздника на рідній українській землі. До смерти не забуде німого і благального погля ду земляків, що сильніший за мову. В її душі назавжди залишиться непро стимий жаль, що будучи лиш кілька кілометрів від рідного села, не дозво лено їй поїхати на могилу батьків. Цю надзвичайно вірну розповідь до повнили кольорові знимки (200 шт.), що їх висвітлили п-во Віра й Антін Шумейки, з усіх більших міст Укра їни (багато зі Л ьвова), і тих місць, що їх удалося схопити на плівку. Подивляти, як тут народжена п-ні Ш умейко, гарною українською мо вою дуж е докладно' пояснювала кож не місце, навіть із короткою історією, коли заходила потреба. Приявні з великим зацікавленням слідкували за кожним образом. Багато із них знаходило свої рідні місця, очі блистіли зворушенням, душ а залива лась теплом, хоч за вікнами заметіль. Які ми вдячні нашій доповідниці, що перенесла нас думками й світлинами в Рідний Край та дозволила хоч із від далі його недолю і його красу пере жити. Осипа Грабовенська РОЧЕСТЕР, Н. Й. Свято в честь Лесі Українки Рочестерський 47 Відділ СУА, якого патронкою є наша поетеса, має за со бою вже традицію гарних і вдалих ім през. Але на мою думку цим разом перевищив усякі сподівання. П-ні Орися Костинюк узялась за підготову свята (маючи до співпраці членок Відділу та їх дітей) дуже со лідно. За відносно короткий час пе реборено всі труднощі, дібрано учас ниць свята й підготовано декорацію сцени. Коли ми входили на залю, то майже всі місця були зайняті. За декілька хвилин почулись звуки фортепіяну і поволі відслонилася куртина. Вже сам вигляд сцени викликав дивно містичний настрій завдяки у- кладові осіб, грі світел і доборові кра сок. Щ ойно по хвилині зворушення стали ми приглядатись композиції сце ни. По лівій стороні стояла доповід- ниця п-ні Стефа Лаба. Біля неї три жіночі постаті сиділи на деякому під вищенні — це декляматорки. По пра вій стороні, у білих, довгих сукнях пані з квартету (пп. Якимишин, Пав лович, М арганець і Дасус), а дальше п-на Люба іДегельська при фортепіяні. П-ні Лаба передала дуже змістовно життєвий і творчий шлях Лесі Укра їнки. У певних моментах вона зупи нялась і в її слова вплітались точки програми. Це були деклямації „Порва лась не скінчена розмова" (п-ні Ірина Білоус), „І ти боролася колись" (п-ні Ірина Руснак), „Фіят нокс“ (п-ні Зеня Дідош ак), що своїм патосом потрясли публикою. Тоді притемнилося світло, а на тлі сцени, за тюлевою завісою появилася Русалка (п-ні Оля Павлишин). Пере НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1963 29
Page load link
Go to Top