Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
подих соснових лісів, вершинного вітру, що разом з летом беркута й підхопленою з природи співанкою пташок надхнули її до притаманних їй оригінальних композицій лемківської сим фонії в поетичних та прозових писаннях. Вони визначаються елегантно викінченою формою, філософським спокоєм та виваженим змістом, звершеним здобутками зрілого віку, досвіду, розуму. Твори для дітей і дорослих Іванни Са- вицької пронизані особистою сердечною нот кою, щирим спочуттям, співучастю в долі за галу, її врівноваженою людською гідністю. Поетичний світ нашої письменниці такий при вабливий: “Дитинство приплило до мене, як той зелений листочок на бистрій воді...”. “Шовкова трава, колишуться на вітрі смереки, шумлять сосни...”. “В Купальську ніч квітне квіт папороті в лісах Карпат...”. “Весна повимітала вітряним віником з кутків залишки снігових кучугурів...” Ось як відзивається відомий літературо знавець Іван Лозинський про враження від прочитаних віршів нашої поетки: “Три казочки” і “Серце” прочитав я з найбільшою насолодою. Зворушили мене до глибини душі, бо більшість із них пам’ятаю зі “Світу Дитини” й “Україн ського дошкілля”. Ці вірші такі рідні, такі щирі, такі милі, такі милозвучні й мелодійні, а над усе благородні, що хочеться читати і читати...”. Про важливість історичного внеску Іванни Савицької у збереження лемківської говірки пише завідувачка редакційно- видавничого відділу Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника: “Ваші нариси про життя, звичаї, обряди, леґенди лемківського села, написані на особистих спогадах і збагачені талантом письменниці, зацікавлять кожного, кому не байдужа історія і культура українського народу, зокрема його найзахіднішої гілки. Написана лемківською говіркою, книжка має значення для збереження цього найдревнішого діялекту української мови, який через розсіяння лемків по світу заникає, а також послужить мовознавцям для наукових досліджень”. Йоанна Савицька народилася в Опарівці на Лемківщині у священичій родині о. Олександра і Марії з Дрималиків - Тре- шневських (письменниці під псевдонімом “Мірая”, авторки “Тітки Марти”, “Вовків”). Ранні роки провела разом з сестрою Дарією на черговій батьковій парафії в Ялині, біля Сянока, що й назавжди залишилося у її спогадах: “краса гір, чар смерекових лісів, буйної папороті, пахощі лип, акацій, черемшини, солод черешень і суниць, боровики в саду - ось чим мене вгощала природа, та ще й віщим Свято- Іванським купальським віттям...”. Після навчання в місцевій народній школі, а згодом у жіночій гімназії в Перемишлі (Український інститут для дівчат), Іванка закінчила вищі жіночі курси в Інституті ім. Єлисавети Арден у Кракові. Активний побут у молодіжних організаціях “Пласт”, “Спартанка” та в студентській Громаді під керівництвом мистця Дам’яна Горняткевича склався на одне з дороговказів її юности. Літературні заняття почала юна письмен ниця вже на 17-му році оповіданням “Жебрачка” у пластовому журналі “Вогні”. Її письменниць кий талант постійно розвивався, відкриваючи її творам упродовж десятиріч сторінки наших журналів і періодичної преси. Який довженний шлях літературної творчости Іванни Савицької - від “Українського Бескиду” в Перемишлі до “Свободи” в Америці! Одна “Свобода” співпра цювала з Іванною Савицькою упродовж 50-ти років (замітна її колонка “3 мого вікна”). Багатий життєвий досвід завдячує письменниця, зокрема, своїм урядовим подо рожам з рамени її професійного становища в Організації Об’єднаних Націй. Її звітування з подорожей в Україну, до Братіслави, Праги, Дубровніка, Сараєва, Букарешту, Софії, Атен, Лондону наскрізь реалістично й цікаво передані. Цей хист письменниці підкреслює наш критик, колишній редактор “Свободи”, Іван Кедрин- Рудницький: “Ви маєте талант, легкість пера, безпосередній стиль, добру й нештучно- закучерявілу мову, а фабули завжди знаходите”. Письменниця, поетка, автор численних творів, зокрема віршів для дітей та юнацтва, була надхненницею свого чоловіка, св.п. славного піяніста й директора Українського Музичного Інституту в Америці, проф. Романа Савицького. Іванна Савицька є дбайливою матір’ю відомого культурного діяча Романа Савицького мол. Парафразуючи наше прислів’я, скажемо - “Гарному роду нема переводу!” Мов та знатна бояриня, вона гідно держиться й під осінь життя, діяльна, юна духом, міцна вірою у світле майбутнє України. Вікторія, Кензас. 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
