Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
подих соснових лісів, вершинного вітру, що разом з летом беркута й підхопленою з природи співанкою пташок надхнули її до притаманних їй оригінальних композицій лемківської сим фонії в поетичних та прозових писаннях. Вони визначаються елегантно викінченою формою, філософським спокоєм та виваженим змістом, звершеним здобутками зрілого віку, досвіду, розуму. Твори для дітей і дорослих Іванни Са- вицької пронизані особистою сердечною нот кою, щирим спочуттям, співучастю в долі за галу, її врівноваженою людською гідністю. Поетичний світ нашої письменниці такий при вабливий: “Дитинство приплило до мене, як той зелений листочок на бистрій воді...”. “Шовкова трава, колишуться на вітрі смереки, шумлять сосни...”. “В Купальську ніч квітне квіт папороті в лісах Карпат...”. “Весна повимітала вітряним віником з кутків залишки снігових кучугурів...” Ось як відзивається відомий літературо знавець Іван Лозинський про враження від прочитаних віршів нашої поетки: “Три казочки” і “Серце” прочитав я з найбільшою насолодою. Зворушили мене до глибини душі, бо більшість із них пам’ятаю зі “Світу Дитини” й “Україн ського дошкілля”. Ці вірші такі рідні, такі щирі, такі милі, такі милозвучні й мелодійні, а над усе благородні, що хочеться читати і читати...”. Про важливість історичного внеску Іванни Савицької у збереження лемківської говірки пише завідувачка редакційно- видавничого відділу Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника: “Ваші нариси про життя, звичаї, обряди, леґенди лемківського села, написані на особистих спогадах і збагачені талантом письменниці, зацікавлять кожного, кому не байдужа історія і культура українського народу, зокрема його найзахіднішої гілки. Написана лемківською говіркою, книжка має значення для збереження цього найдревнішого діялекту української мови, який через розсіяння лемків по світу заникає, а також послужить мовознавцям для наукових досліджень”. Йоанна Савицька народилася в Опарівці на Лемківщині у священичій родині о. Олександра і Марії з Дрималиків - Тре- шневських (письменниці під псевдонімом “Мірая”, авторки “Тітки Марти”, “Вовків”). Ранні роки провела разом з сестрою Дарією на черговій батьковій парафії в Ялині, біля Сянока, що й назавжди залишилося у її спогадах: “краса гір, чар смерекових лісів, буйної папороті, пахощі лип, акацій, черемшини, солод черешень і суниць, боровики в саду - ось чим мене вгощала природа, та ще й віщим Свято- Іванським купальським віттям...”. Після навчання в місцевій народній школі, а згодом у жіночій гімназії в Перемишлі (Український інститут для дівчат), Іванка закінчила вищі жіночі курси в Інституті ім. Єлисавети Арден у Кракові. Активний побут у молодіжних організаціях “Пласт”, “Спартанка” та в студентській Громаді під керівництвом мистця Дам’яна Горняткевича склався на одне з дороговказів її юности. Літературні заняття почала юна письмен ниця вже на 17-му році оповіданням “Жебрачка” у пластовому журналі “Вогні”. Її письменниць кий талант постійно розвивався, відкриваючи її творам упродовж десятиріч сторінки наших журналів і періодичної преси. Який довженний шлях літературної творчости Іванни Савицької - від “Українського Бескиду” в Перемишлі до “Свободи” в Америці! Одна “Свобода” співпра цювала з Іванною Савицькою упродовж 50-ти років (замітна її колонка “3 мого вікна”). Багатий життєвий досвід завдячує письменниця, зокрема, своїм урядовим подо рожам з рамени її професійного становища в Організації Об’єднаних Націй. Її звітування з подорожей в Україну, до Братіслави, Праги, Дубровніка, Сараєва, Букарешту, Софії, Атен, Лондону наскрізь реалістично й цікаво передані. Цей хист письменниці підкреслює наш критик, колишній редактор “Свободи”, Іван Кедрин- Рудницький: “Ви маєте талант, легкість пера, безпосередній стиль, добру й нештучно- закучерявілу мову, а фабули завжди знаходите”. Письменниця, поетка, автор численних творів, зокрема віршів для дітей та юнацтва, була надхненницею свого чоловіка, св.п. славного піяніста й директора Українського Музичного Інституту в Америці, проф. Романа Савицького. Іванна Савицька є дбайливою матір’ю відомого культурного діяча Романа Савицького мол. Парафразуючи наше прислів’я, скажемо - “Гарному роду нема переводу!” Мов та знатна бояриня, вона гідно держиться й під осінь життя, діяльна, юна духом, міцна вірою у світле майбутнє України. Вікторія, Кензас. 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
