Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Слово “культура” -- багатозначне. Його сенс простягається від поняття культури поведінки до ще більш зовнішнього окреслення “заклади культури”. В дійсності внутрішнє значення слова значно глибше, заторкує естетичні, моральні і навіть філософські категорії. Етичний бік поняття культури тісно пов’язаний з культурою поведінки, способу буття, відношення людини до оточення. Це останнє має якнайбільш безпосереднє від ношення до сьогоднішнього стану нашої культури. Українська культура, і особливо музична (а будемо говорити саме про неї) стоїть в цілому не нижче від західноєвропейської і найбільшою про блемою на сьогоднішньому етапі є її пропаганда. Наголошую -- в цілому, тому що необхідним є окреслення різних видів музики. Справа тут проста -- ми маємо добру музику та виконавців, але показуємо, популяризуємо не те, що є нашими найвищими осягненнями. Культура внутрі нашої країни є значно складнішим питанням. Починається воно від розу міння ролі культури у становленні нації. Не буде у нас справжньої вартісної культури, поки сус пільство не усвідомить її провідної ролі. Зрозуміло, що кожний нарід, в даному випадку український, мусить мати, насамперед, політичну незалежність, далі, міцну економіку, щоб з ним рахувалися інші країни. Необхідні осягнення науки, щоб здобути міжнародний престиж, щоб нас поважали інші держави. Але наука є нейтральною, а лише куль тура, в її рамках мистецтво, у мистецтві — музика надають ознаки неповторної своєрідности даному народові. У складний для нашої нації час матеріяль- них труднощів культура звичайно відсувається на дальший плян. Та розуміючи першорядне значення політичної і економічної незалежності народу, слід пам’ятати, що тільки культура творить справжню історію даної нації. В умовах поневолення наш на рід зберігся завдяки захованню традицій -- звичаїв, культури, а в цих рамках мистецтва і музики. Тільки в літературі, образотворчому мистецтві, му зиці, в театрі і кіно спостерігаються ті відмінності, ті неповторні і оригінальні риси, які є притаманні лише даному народові і ніякому іншому. Навіть в нашу епоху космополітизації і свідомого прагнення до загальнолюдського зближення найбільш ціну ється своєрідне, індивідуальне. Українська культура має такі оригінальні прикмети, як у сфері народній, так у професійній. Проте, ми часто трактуємо її надто однобічно. У галузі музики захоплюємося сучасною естрадою, рок і non -- музикою і також найчастіше її експорту ємо. Тим часом, хоч наші розважальні жанри і увіб рали в себе немало від своєрідних рис народних пісень і танців, вони звичайно не встигають за технічною еволюцією у їх демонстрації, тому й “відстають”. Та ще важливішою справою є фетишизація естрадної музики. Розважальне мистецтво є не обхідне в житті людини, та при цьому ми забу ваємо, як змінною є мода на легку музику. Не слід думати, що музиканти-професіонапи недооцінюють значення “легкої”, розважальної музики. Вона кожній людині необхідна. Адже естрадою ми всі захоплюємося в юності. Та звернімо увагу на таке знаменне явище, що наші смаки у цьому напрямку зовсім не розвиваються, стоять на місці. Якщо у галузі поважної музики ми, наприклад, спершу за хоплюємося Чайковським, відтак Бахом, нарешті, так званими модерністами, то у легкій нам близьке лише те, що є спогадом юності. У жанрі естради те, що ми любили мо лодими, дороге нам і в подальшому житті. Стар шим чужа розважальна музика молоді і навпаки. А діється так тому, що “легка” музика відбиває лише актуальний побут, спосіб життя сьогодення, вона не творить історії культури, її традиції, а змінюється і йде в забуття разом з модою. Тому-то старше покоління не може змиритися з рок, і тим більше, техно музикою. І це незалежно від рівня звучности, який для всіх є однаково фізіологічно шкідливим; йдеться про самий музичний матеріял — тип мело дики, ритміки, виконавський склад. Адже навіть найбільш популярні “шляґери” зникають, забува ються по кількох роках. Очевидно, кожний має право на свій музичний смак і слухання того, що йому до впо доби. Та етика культури -- це вміння враховувати її різноманітність, не тільки допущення до існування, але підтримка того, що складніше, але без чого ми не зможемо існувати, як культурний нарід. І тут етика дуже близько сходиться з естетикою: адже більшість слухачів не тільки тому не цінують кпя- сику, що її не люблять, але, що її не знають. В історію культури входять кращі зразки народної творчості, які зберігаються сторіччями. (До речі, сумнівно, чи так буде з сьогоднішнім фолкльором; колись його творили найбільш обда ровані одиниці, сьогодні, наприклад за народну різьбу, вишиванки беруться тільки для заробітку, часто люди без смаку, звідси жахливо яскраві, різ кі кольори, навіть в гуцульських виробах). Очевид но, що сьогоднішня техніка збереже для майбут нього все, але це буде лише автоматична безви- біркова фіксація, яку здиференціює тільки історія. Пісенна не народна творчість має подібно коротке життя, як і естрада. В історії культури “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2000 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
