Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Слово “культура” -- багатозначне. Його сенс простягається від поняття культури поведінки до ще більш зовнішнього окреслення “заклади культури”. В дійсності внутрішнє значення слова значно глибше, заторкує естетичні, моральні і навіть філософські категорії. Етичний бік поняття культури тісно пов’язаний з культурою поведінки, способу буття, відношення людини до оточення. Це останнє має якнайбільш безпосереднє від ношення до сьогоднішнього стану нашої культури. Українська культура, і особливо музична (а будемо говорити саме про неї) стоїть в цілому не нижче від західноєвропейської і найбільшою про блемою на сьогоднішньому етапі є її пропаганда. Наголошую -- в цілому, тому що необхідним є окреслення різних видів музики. Справа тут проста -- ми маємо добру музику та виконавців, але показуємо, популяризуємо не те, що є нашими найвищими осягненнями. Культура внутрі нашої країни є значно складнішим питанням. Починається воно від розу міння ролі культури у становленні нації. Не буде у нас справжньої вартісної культури, поки сус пільство не усвідомить її провідної ролі. Зрозуміло, що кожний нарід, в даному випадку український, мусить мати, насамперед, політичну незалежність, далі, міцну економіку, щоб з ним рахувалися інші країни. Необхідні осягнення науки, щоб здобути міжнародний престиж, щоб нас поважали інші держави. Але наука є нейтральною, а лише куль тура, в її рамках мистецтво, у мистецтві — музика надають ознаки неповторної своєрідности даному народові. У складний для нашої нації час матеріяль- них труднощів культура звичайно відсувається на дальший плян. Та розуміючи першорядне значення політичної і економічної незалежності народу, слід пам’ятати, що тільки культура творить справжню історію даної нації. В умовах поневолення наш на рід зберігся завдяки захованню традицій -- звичаїв, культури, а в цих рамках мистецтва і музики. Тільки в літературі, образотворчому мистецтві, му зиці, в театрі і кіно спостерігаються ті відмінності, ті неповторні і оригінальні риси, які є притаманні лише даному народові і ніякому іншому. Навіть в нашу епоху космополітизації і свідомого прагнення до загальнолюдського зближення найбільш ціну ється своєрідне, індивідуальне. Українська культура має такі оригінальні прикмети, як у сфері народній, так у професійній. Проте, ми часто трактуємо її надто однобічно. У галузі музики захоплюємося сучасною естрадою, рок і non -- музикою і також найчастіше її експорту ємо. Тим часом, хоч наші розважальні жанри і увіб рали в себе немало від своєрідних рис народних пісень і танців, вони звичайно не встигають за технічною еволюцією у їх демонстрації, тому й “відстають”. Та ще важливішою справою є фетишизація естрадної музики. Розважальне мистецтво є не обхідне в житті людини, та при цьому ми забу ваємо, як змінною є мода на легку музику. Не слід думати, що музиканти-професіонапи недооцінюють значення “легкої”, розважальної музики. Вона кожній людині необхідна. Адже естрадою ми всі захоплюємося в юності. Та звернімо увагу на таке знаменне явище, що наші смаки у цьому напрямку зовсім не розвиваються, стоять на місці. Якщо у галузі поважної музики ми, наприклад, спершу за хоплюємося Чайковським, відтак Бахом, нарешті, так званими модерністами, то у легкій нам близьке лише те, що є спогадом юності. У жанрі естради те, що ми любили мо лодими, дороге нам і в подальшому житті. Стар шим чужа розважальна музика молоді і навпаки. А діється так тому, що “легка” музика відбиває лише актуальний побут, спосіб життя сьогодення, вона не творить історії культури, її традиції, а змінюється і йде в забуття разом з модою. Тому-то старше покоління не може змиритися з рок, і тим більше, техно музикою. І це незалежно від рівня звучности, який для всіх є однаково фізіологічно шкідливим; йдеться про самий музичний матеріял — тип мело дики, ритміки, виконавський склад. Адже навіть найбільш популярні “шляґери” зникають, забува ються по кількох роках. Очевидно, кожний має право на свій музичний смак і слухання того, що йому до впо доби. Та етика культури -- це вміння враховувати її різноманітність, не тільки допущення до існування, але підтримка того, що складніше, але без чого ми не зможемо існувати, як культурний нарід. І тут етика дуже близько сходиться з естетикою: адже більшість слухачів не тільки тому не цінують кпя- сику, що її не люблять, але, що її не знають. В історію культури входять кращі зразки народної творчості, які зберігаються сторіччями. (До речі, сумнівно, чи так буде з сьогоднішнім фолкльором; колись його творили найбільш обда ровані одиниці, сьогодні, наприклад за народну різьбу, вишиванки беруться тільки для заробітку, часто люди без смаку, звідси жахливо яскраві, різ кі кольори, навіть в гуцульських виробах). Очевид но, що сьогоднішня техніка збереже для майбут нього все, але це буде лише автоматична безви- біркова фіксація, яку здиференціює тільки історія. Пісенна не народна творчість має подібно коротке життя, як і естрада. В історії культури “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2000 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
