Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Упродовж шіснадцяти міся ців 89-ий Відділ СУА ім. Лесі Українки в Кергонксоні втратив 5 членок. Всі вони були щирі працівники суспільної ниви, відзначалися великою жерт- венністю та глибокою побожністю. МАРІЯ ТХІР з дому Шевців. Народилася в Америці, недалеко Бостону. Дочка свідомих емігрантів з Галичини, які займалися хлібороб ством та плеканням коней. Часто відвідували їх студенти близьких уні верситетів Голіок чи Гарварду, щоб відпочити від важкої праці на студіях. Марія радо прислуховувалася до їхніх розмов та плянувала свою бу- дуччину. Після закінчення освіти пра цювала урядничкою у місцевому під приємстві. Вийшла заміж за свідомо го галичанина учителя Андрія Тхора. Як тільки почали будувати оселю “Золота Осінь” недалеко “Союзівки”, приїхали до Кергонксону та вклю чилися у громадське життя. Недовго втішалася Марія родинним життям. Виснажений війною та засланням в Сибір, улюблений чоловік помер від недуги серця. Марія залишилася са мітньою, але для всіх і далі добро чинною приятелькою. Крім СУА, на лежала до Марійської дружини та жертвенно працювала для церкви. Померла 18 серпня 1988 p., похована біля чоловіка на католицькому цвин тарі св. Духа у Гамптонбурзі, Н. Й. ЯРОСЛАВА ЦІХАНСЬКА з дому Меляник народилася в Дрого бичі. Навчалася в місцевих школах, а вищу освіту здобула у Львові. Вий шла заміж за доктора ветеринари Володимира Ціханського. Невдовзі чоловік вступив до Першої Україн ської Дивізії. Боровся під Бродами, був у полоні, згодом засланий в Сибір, де карався до 1965 р. Слава опинилася в таборі біженців у Бай- ройті, де була співзасновницею Плас ту та учителькою у місцевих (таборо вих) школах. Вже тоді відзначалася національною свідомістю та великою добротою. Після приїзду до Америки поселилася у Філядельфії і була “при- біжницею” всіх, що потребували до помоги, щоб знайти житлове примі щення та працю. У 60-тих роках по селилася у Кергонксоні, де брала активну участь у громадських та церковних організаціях, як СУА, Пласт, церковний комітет та ін. У тому часі робила спроби вирвати чоловіка з Сибіру та помогти йому приїхати до Америки. Після довгих старань її мрія здійснилася. Проте, серце чоловіка, змучене неволею, перестало битися і залишилася Ярос лава вдовою. Померла ЗО грудня 1998 p., похована біля чоловіка на місцевому цвинтарі (у Кергонксоні). ДАРІЯ ХУХРА з дому Куш нір народилася у священичій родині. Освіту здобула в Галичині. Вийшла заміж за інженера аґронома Антона Хухру. Після приїзду до Америки сім’я поселилася у Нью-Джерзі, а у 1962 р. переїхали до Кергонксону. Тоді приїжджали на “Союзівку” на відпочинок багато українців, а побачивши, що околиця дуже подібна до Карпат, переселювалися на постійно. Свідомі українські родини включилися у вир громадського життя, а найактивнішими стали Да рія і Антін Хухри. 1963 р. заложили Пластову Станицю, першим станич ним став чоловік Дарії інж. Антін Хухра. Той пост займав до смерті 1972 року. Залишившись вдовою, Дарія не покинула суспільної праці, навпаки, незадовго заснувала школу українознавства в якій учителювала довгі роки. Була також співос- новницею 89-го Відділу СУА та брала активну участь у тій першій гро мадській організації Кергонксону майже до смерти. За безперестанну жертвенну працю отримала звання “Почесна членка”. Відійшла від нас 10 травня 1999 p., похована на цвинтарі св. Андрія Первозванного у Баундбруку, Н.Дж. МАРІЯ СТЕФАНИШИН - уроджена Сверида, походила зі села Пуків біля Рогатина. Сім’я Стефа- нишинів мала одну дочку і двох синів. Приїхали до Кергонксону із Пенсиль- венії і замешкали недалеко “Союзів ки”. Марія любила громадське життя. Належала до громадських організа цій, була щирою і побожною пара фіянкою у Кергонксоні. Незважаючи на те, що в старшому віці виїхала на Фльориду, там також включилася у громадське життя. Кергонксону ніко ли не покинула. Була членкою 89-го Відділу СУА аж до смерти. Померла на Фльориді у вересні 1999 p., похо вана біля чоловіка у Філядельфії, Па. ПАВЛІНА ОЛЕКСІВ з дому Дика народилася у Бруклині, Н. Й. у свідомій українській сім’ї. Початкову і середню освіту здобула у місцевих школах, а ступінь магістра педагогіки в Колюмбійському університеті Нью- Йорку. Вчила у школах на Лонґ Айленд. Там помер її чоловік і вона залишилася з двома малими дітьми: старшою дівчинкою Андреєю і мо лодшим сином Андрієм. Після напли ву емігрантів у 50 роках одружилася зі Стефаном Олексівим, який був добрим чоловіком та батьком для дітей. У 60-х роках сім’я переїхала до Кергонксону, Павліна працювала у місцевих школах. Була щирою пат ріоткою і ревно працювала на сус пільній ниві. Стала першою головою 89-го Відділу ім. Лесі Українки в Кергонксоні, а опісля, довголітною учителькою та з часом директоркою школи українознавства до смерти. Померла 2 жовтня 1999 p., похована на цвинтарі св. Андрія Пер возванного у Баунд Бруку, Н. Дж. 89-ий Відділ СУА ім. Лесі Українки вірить, що милосердний Господь приняв наших незабутніх членок до свого небесного царства, а американська земля буде їм легкою. Марія Зубрицька, пресова референтка. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2000 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
