Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Коли я лягаю спати, моя мамуня сідає біля мене, вона мене вкриє, вона мене перехрестить, поцілує і ще пісеньку заспіває про бідну мишку і погану кицьку. Тато гримає, каже, що сором співати колискових пісень великій дівчині (мені вже сім років), але мама заспіває потихеньку, бо я так люблю ту пісню. Була собі мишка, Мишка невеличка, Захотіла десь добути Собі черевичка. Бо була бідненька І ходила боса, І не мала навіть хустки, Щоб утерти носа. А дітей тих дрібних Цілая торбина, Горе бідній мишці жити, Лихая година! Бідна мишка не мала чим годувати свої діти і хотіла взяти трошки молочка, а кицька люта вбила ЇЇ. Що ж було робити мишці, чим же мала вона годувати свої діти? Чи ж вона тому винна була, що в неї не було ні молока, ні сала, а в Галиної мами були повні комори? *Дзиґлик — стілець. Ну, та кицьку прогнали, а мишеняток всіх забрали до хати, і Галя дала їм молока і сала. Бідних мишеняток Узяли до хати, Заступила їм Галюся Рідненькую мати. А погану кицьку Вигнали із двору, Щоб не сміла навертатись Навіть і в комору! Я знаю, що то все вигадка, але я так люблю цю пісню, бо погану кицьку таки покарано, а бідних мишеняток пожалували добрі люди. Світить Боже сонце На небі високо, А ще вище над всім світом Зорить Боже око! Ах, як гарно, як тепло! Боже око над всім світом, сонце на небі, а мама в хаті. Я тягну мамину руку до себе і цілую її. Коли я буду велика, я заберу всіх бідних дітей, всіх, у кого немає мами, і буду їм за маму. В голові в мене починають снуватися різні думки: і діти, і мише нята, і різні свої справи. Клопоту багато! М. П р и й м а ч е н ко . Б ус п и ки . М. P rym a ch e n ko . S torks. МИКОЛА ТИМЧАК РІДНЕ СЛОВО Над старими яворами Білих буслів білі діти Зранку-раночку дзьобами Вчаться рідно клекотіти. І рідненько тьохка в лузі Соловей до солов’яти. А мене навча матуся Рідним словом розмовляти. НІНА КАЛЮЖНА БІЛИЙ БУЗОК — Мамо, мамо, Глянь швиденько: Під вікном зацвів бузок, Наче хмаронька біленька Опустилася в садок. Простяглась аж в хату гілка, Та пахуча, та густа, А над нею в’ється бджілка, Вся від сонця золота. По садочку ходить вітер, Грає пісню на гіллі, Посипає білим цвітом, Наче снігом, по землі. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1997 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
